У статті представлено результати емпіричного дослідження таких внутрішніх чинників професійного розвитку практичного психолога, як професійно значущі індивідуально-психологічні властивості та прагнення до професійного самовдосконалення. Це прагнення розглянуто як мотиваційно-цільове утворення, як ціль забезпечуючої діяльності самовдосконалення. Проаналізовано індивідуально-психологічні властивості практичних психологів, які перебувають на різних етапах професіогенезу. Виявлено особливості і тенденції реальної професійної поведінки практичних психологів. Знайдено зв'язки факторів особистості (по Р. Кеттеллу) з прагненням до самовдосконалення. Показано, що досліджувані, які проявляють прагнення до самовдосконалення відрізняються якостями, які свідчать про досить високій рівень розвитку: комунікативних якостей (соціальну сміливість, доброзичливість, вміння легко знаходити спільну мову з іншими людьми); вольової сфери (вміють контролювати свої емоції та поведінку, готові брати на себе відповідальність за результати власних вчинків, приймають соціальні норми). Визначено тенденції: зростання у практичних психологів (від фази адаптації до фаз інтернала і майстерності) вимогливості до себе, відповідальності, впевненості в собі, самодостатності, самостійності, цілеспрямованості; розвитку вольових якостей; покращення оцінок професійно важливих якостей спеціалістів із зростанням їх досвіду роботи. Обґрунтовано, що професійно значущі індивідуально-психологічні властивості та комунікативні установки є особистісною основою прагнення до професійного самовдосконалення.