У статті йдеться про соціальну реабілітацію старослов’янської спадщини в українській мові кінця ХІХ – початку ХХ ст.; здійснено аналіз фонетичних, структурно-семантичних та функціонально-стилістичних особливостей церковно-книжної лексики в публіцистичному доробку Михайла Грушевського.