Мета: удосконалити організацію основних складових надання медичної допомоги пацієнтам з вірусним гепатитом С; зменшити ризик інфікування вірусом дорослого населення.
 Матеріали і методи. Системному аналізу підлягали існуючі міжнародні й вітчизняні стандарти, протоколи і вказівки надання медичної допомоги хворим з вірусним гепатитом С. використання контент-аналізу дозволило вивчити нормативно-правове поле на теренах України організації системи охорони здоров’я за видами та рівнями надання медичної допомоги цій категорії пацієнтів, а бібліосемантичний метод дослідження окреслив коло невирішених питань щодо організаційно-методичного ведення пацієнтів з вірусним гепатитом С.
 Результати. Запропоновано комплексний підхід до функціонально-структурної організації надання медичної допомоги пацієнтам з вірусним гепатитом С за рівнями (первинний, вторинний, третинний). Наведено методологію ранньої діагностики вірусного гепатиту С у вигляді алгоритму дій для лікаря первинної ланки та спеціаліста (інфекціоніста, гастроентеролога). Розкрито профілактичні технології попередження інфікування й розповсюдження вірусного гепатиту С.
 Висновки. Виконання організаційно-методичних вказівок ведення пацієнтів з вірусним гепатитом С дасть змогу забезпечити проведення консультацій і тестування громадян за клінічними, епідеміологічними показниками та з профілактичною метою, а також з метою виявлення інфікованих вірусним гепатитом С.