Research indexJournal article
ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
Собченко, Смолянюк
Spiritual-intellectual upbringing and teaching of youth in the 21st century1 Jan 2019Open access
NobleIDark:/48914/w1/20260522/4BE07745DOI10.34142//2708-4809.siuty.2019.26
ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
Собченко, Смолянюк · Spiritual-intellectual upbringing and teaching of youth in the 21st century · 2019
NobleIDark:/48914/w1/20260522/4BE07745DOI10.34142//2708-4809.siuty.2019.26
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
Освіта та розвиток людей з особливими потребами далеко не завжди були головним завданням влади та суспільства. Ще у часи античності було досить неоднозначне ставлення до таких людей. Одні вважали, що до них доторкнулась «рука Божа» інші вважали їх посланцями диявола і дуже зневажали, навіть убивали. З плином часу змінювалось і відношення до «особливих» людей. Але тільки у Епоху Відродження воно стало гуманним. З’являються не тільки спеціалізовані освітні заклади для людей з особливими потребами а й музичні та спортивні школи для таких осіб [1, с. 6–16]. Починаючи з другої половини ХХ століття, було прийнято ряд докуменів міжнародного значення, щоб привернути увагу суспільства до людей з інвалідністю. Так, Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну Декларацію прав людини (1948 р.), Конвенцію про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (1960 р.), Декларацію про права розумово-відсталих осіб (1971 р.), Декларацію про права інвалідів (1975 р.), Всесвітню Декларацію про освіту всіх (1990 р.) та багато інших.