Метою статті є встановлення правових передумов зародження правового забезпечення нотаріальної діяльності в незалежній Україні, а також здійснення історико-правового аналізу положень нормативно-правових актів, що регламентували нотаріальну діяльність за період із серпня 1991 до грудня 1993 р. Авторкою визначено та доведено актуальність наукового дослідження історико-правових аспектів зародження правового забезпечення нотаріальної діяльності в Україні. Доведено, що в сучасних умовах реформування та посилення правового забезпечення нотаріальної діяльності в Україні насамперед важливо провести критичний аналіз історії зародження правового забезпечення нотаріальної діяльності в Україні, причому такий аналіз варто розпочати із серпня 1991 р., коли було проголошено незалежність України і вітчизняній правовій системі дісталися у спадок, по-перше, система радянського нотаріату, по-друге, відповідне правове регулювання нотаріальної діяльності, що було засноване на нормативно-правових актах, прийнятих органами державної влади союзного та республіканського рівнів. Методологічною основою роботи є історико-правовий метод дослідження, що використаний крізь призму заснованості пізнання на принципі історизму. Принцип історизму визначив загальну стратегію вивчення історико-правових аспектів зародження правового забезпечення нотаріальної діяльності в Україні. Використання історико-правового методу дало змогу критично проаналізувати положення нормативно-правових актів на надати оцінку стану правового забезпечення нотаріальної діяльності в Україні в період 1991–1993 рр. Наукова новизна дослідження зумовлена тим, що стаття є сучасним науковим дослідженням, у якому визначено та охарактеризовано правові передумови зародження правового забезпечення нотаріальної діяльності в незалежній Україні, надано критичний аналіз положень нормативно-правових актів, що регламентували нотаріальну діяльність за період із серпня 1991 до грудня 1993 р. За результатами дослідження обґрунтовано комплекс висновків, де з’ясовано, що правове забезпечення нотаріальної діяльності в Україні в межах окресленого нами періоду було представлене радянською моделлю, що засновувалася на моделі механізму здійснення нотаріальної діяльності, який включав у себе правове закріплення: 1) системи суб’єктів нотаріальної діяльності та їхнього правового статусу (повноваження, відповідальність тощо); 2) процесуальних аспектів здійснення нотаріальної діяльності (підстави, умови та порядок учинення нотаріальних дій, правові засоби гарантування здійснення нотаріальної діяльності тощо); 3) юридичного значення результатів нотаріальної діяльності (правова характеристика нотаріальних актів, їх значення для правової сфери життєдіяльності суб’єктів, можливості гарантування та захисту прав і законних інтересів суб’єктів права тощо).