Стаття присвячена аналізу термінологічних ономастичних словників ХХ–ХХІ століть, укладених російськими й українськими вченими. Увагу приділено вивченню композиції, принципів і способів інтерпретації ономастичних термінів, а також проблемі їх дефініювання. Розглянуто специфіку міжмовних паралелей і труднощі, що виникають у процесі інтерпретації нових ономастичних термінів. Дослідження доводить необхідність укладання сучасних двомовних і багатомовних словників ономастичних термінів у зв’язку зі зростанням значення ономастики у світовій лінгвістиці, збільшенням їх кількості та відповідними змінами в їхній системі.