Research indexJournal article
ТИПИ ПАРАДИГМ У ПАРАДИГМАТИЧНОМУ АНАЛІЗІ ТЕКСТУ
Myroshnychenko
Лінгвістичні дослідження1 Jan 2022Open access
NobleIDark:/48914/w1/20260516/174DFA26DOI10.34142/23127546.2022.56.12
ТИПИ ПАРАДИГМ У ПАРАДИГМАТИЧНОМУ АНАЛІЗІ ТЕКСТУ
Myroshnychenko · Лінгвістичні дослідження · 2022
NobleIDark:/48914/w1/20260516/174DFA26DOI10.34142/23127546.2022.56.12
Abstract
Статтю присвячено дослідженню типів парадигм, що виділяються на різних етапах розуміння тексту й створюють основу для аналізу його змісту та формування типології ідіостилів у процесі парадигматичного аналізу. Парадигматичний аналіз розглядаємо як аналог сприйняття тексту читачем. У процесі сприйняття тексту читач переходить від слів як одиниць мови до немовних когнітивних одиниць – образів, понять та емоцій. Немовні когнітивні одиниці в процесі сприйняття пов’язуються одна з одною як різні визначення одного або близьких понять в один ряд – парадигму. Зміст тексту за своєю суттю варіативний та визначається як особливостями реципієнта, так і особливостями організації форми тексту. Такий підхід до його змісту вимагає розробки адекватних методів його аналізу. У статті розглянуто особливості різних типів парадигм для створення і розширення інструментарію дослідника в процесі аналізу тексту. Під час вивчення дослідницької літератури, у якій застосовується метод парадигматичного аналізу у функційному аспекті, було виділено такі типи парадигм, як номінативні та домінантні, внутришньотекстові та міжтекстові (міжтекстові парадигми також можуть бути міжідеостильовими), експліцитні та імпліцитні. Серед імпліцитних парадигм виділяємо інтертекстуальні (або внутрішньотекстові), міжтекстові (на матеріалі творчості письменника) та екстратекстові (виокремлюємо за допомогою інформації поза межами творчості автора). Доходимо висновку, що виділення домінантних і номінативних парадигм дає змогу створити аналог композиції сприйняття тексту читачем. Розширення текстового простору та вихід за межі досліджуваного тексту уможливлює деталізування досліджуваних явищ: виділення екстратекстових, інтертекстових і міжтекстових імпліцитних парадигм може бути необхідною умовою для виявлення прихованого змісту тексту. Оцінка парадигм як імпліцитних або експліцитних доповнює дослідження специфіки ідіостилю письменника.