Research indexJournal article
СПОРІДНЕНА ПРАЦЯ ЯК СКЛАДОВА ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
Букач
Духовність особистості методологія теорія і практика12 Jan 2023Open access
СПОРІДНЕНА ПРАЦЯ ЯК СКЛАДОВА ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА
Букач · Духовність особистості методологія теорія і практика · 2023
Abstract
Стаття присвячена реалізації освітніх ідей українського філософа Г. С. Сковороди в умовах інформаційного суспільства. Автор звертає увагу на одну із провідних освітніх ідей філософа, зокрема, споріднену працю, яка в умовах новітніх технологій розкриває перспективні напрямки для розвитку освіти. Виклики інформаційного суспільства щодо освітньої сфери, які пов’язані із суттєвим збільшенням надходження обсягів інформації, призвели до фундаментальних змін, як у роботі вчителя, так і в навчанні дитини. Технологізація розумової діяльності, відкриваючи нові шляхи до інноваційного творчого мислення, розширення можливостей самостійного пошуку та засвоєння знань, разом з тим стала причиною підвищення запиту на якісні освітні послуги, що вплинуло на потребу у переосмисленні підготовки педагогічних кадрів. Наголошується на необхідності розглядати освіту як особливу галузь, як для становлення країни, так і для особистісного розвитку людини. Виходячи з цього, питання спорідненої праці пропонується розглядати вже починаючи з етапу підготовки майбутніх вчителів, і через них, як носіїв якісної освіти, запроваджувати споріднену працю до безпосередньої роботи з дитиною. Споріднена праця розглядається не лише як можливість вирішення проблеми підвищення якості педагогічних кадрів, але й як основа формування творчої особистості вчителя. У статті наголошується про необхідність дбайливого зрощування спорідненого до педагогічної діяльності майбутнього вчителя, через більш ефективне поєднанням теоретичного і практичного навчання, через систему професійно-спрямованих педагогічних практик, щоб студент з перших курсів мав змогу відчути, що він займається власне спорідненою справою. У статті піднімається питання щодо пошуку талантів кожної дитини і створенню умови для їх подальшого розвитку, що є суттєвою відмінністю від тих підходів, які розглядалися на попередніх етапах становлення освітньої системи. У дослідженні були використані теоретичні методи аналізу, синтезу, аналогії, а також емпіричні методи спостереження та вивчення продуктів діяльності. Отримані результати вказують на необхідність більш ретельного розгляду проблеми.