Research indexJournal article
ОСУЧАСНЕНІ ФОРМИ ДРУГОГО ІЗ ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ ЗАПЕРЕЧЕНЬ. ДЕФЕКТИВНІСТЬ І ВАДА
Захлипа, Прокопенко
ГРААЛЬ НАУКИ25 Oct 2023Open access
NobleIDark:/48914/w1/20260526/111F3B08DOI10.36074/grail-of-science.13.10.2023.053
ОСУЧАСНЕНІ ФОРМИ ДРУГОГО ІЗ ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ ЗАПЕРЕЧЕНЬ. ДЕФЕКТИВНІСТЬ І ВАДА
Захлипа, Прокопенко · ГРААЛЬ НАУКИ · 2023
NobleIDark:/48914/w1/20260526/111F3B08DOI10.36074/grail-of-science.13.10.2023.053
Abstract
Дефективність в якості однієї із альтернативних ознак негативної природи буття присутня вже у другій формі давньогрецького заперечення (μη). Супутній йому мотив вади так само був характерним для обґрунтування тих онтологічних форм, що не спроможні на повноту власного феноменологічного прояву. Даний контекст постав органічним для гайдеґґерового проекту радикальної онтології, який перейняв дефективність у сенсі неавтентичності екзистенціалу Das Man, із подолання якого отримав свій початок концепт Dasein [4]. За християнських часів ці два модуси були наділені додатковим, але вирішальним, морально-етичним змістом вини й кари відповідно, що у подальшому сформувало західноєвропейський дискурс чуми та мору. Герменевтика останніх дала поштовх сучасним постбактерільним теоріям, занепокоєним автоімунними границями людини як виду [5]. Більш за те, дефективність за певних, визначеним автором умов, може виступати свідченням на користь ідеї про недоцільність та невиправданість існування світу в цілому, на чому вибудовуються сьогодні постапокаліптичні теорії із центром у понятті weird-субстанції [3].