Research indexJournal article
Слово, що проростає зерном (А. М. Поповський про мову)
Шевченка», Глуховцева, Кравченко and 1 other
Лінгвістичні студії1 Jan 2023Open access
NobleIDark:/48914/w1/20260526/B61A9F75DOI10.31558/1815-3070.2023.46.9
Слово, що проростає зерном (А. М. Поповський про мову)
Шевченка», Глуховцева, Кравченко and 1 other · Лінгвістичні студії · 2023
NobleIDark:/48914/w1/20260526/B61A9F75DOI10.31558/1815-3070.2023.46.9
Abstract
Анатолія Михайловича Поповського знають у кожному обласному центрі України, адже він як відомий мовознавець, доктор філологічних наук, професор побував на багатьох конференціях, як освітянин і просвітянин – на всеукраїнських наукових заходах. У січеславському краї про нього говорять як про висококласного лінгвіста, краєзнавця, поета, журналіста. В Україні він знаний як дослідник мови художньої літератури, фольклору, лінгвістичної спадщини, преси Полтавщини 2-ї половини ХІХ – початку ХХ ст. Учений започаткував наукову школу з проблем вивчення мови творів тих письменників, що були вилучені з історичного процесу формування української культури. У полі зору дослідника також лексикографія, діалектологія, ономастика, термінологія, дериватологія, риторика, синтаксис. Анатолій Михайлович – автор більше як 996 праць. Найбільш відомими з них є: «Значення південноукраїнських степових говорів у формуванні літературно-національної мови» (Поповський 1989), «Південноукраїнські джерела в історії формування української літературної мови» (Поповський 2018), «Дещиця про українські прізвища» (Поповський 2020) та багато ін.