Research indexJournal article
МЕТОДОЛОГІЯ ЛІНГВО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ АКТУАЛІЗАЦІЇ ПІДЛІТКАМИ ЛІНГВАЛЬНИХ І ПОЗАЛІНГВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ
Burka
Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія11 Dec 2023Open access
NobleIDark:/48914/w1/20260524/316CFC3FDOI10.24919/2522-4565.2023.54.1
МЕТОДОЛОГІЯ ЛІНГВО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ АКТУАЛІЗАЦІЇ ПІДЛІТКАМИ ЛІНГВАЛЬНИХ І ПОЗАЛІНГВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ
Burka · Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія · 2023
NobleIDark:/48914/w1/20260524/316CFC3FDOI10.24919/2522-4565.2023.54.1
Abstract
У праці обґрунтовано узагальнену методологію наукового дослідження когнітивних лінгво-енергетичних особливостей комплексної актуалізації лінгвальних та позалінгвальних засобів у комунікативній поведінці підлітка. Логіка вирішення зазначеної проблеми ґрунтувалася на аналізі структури та змісту двох співвідносних вербально-графічних моделей. Перша модель мегасистеми добору підлітком засобів актуалізації його комунікативної поведінки має трирівневу структуру, в рамах якої розглянуто дві автономні системи зовнішніх стосовно комуніканта (соціально-політичних, ситуативно-комунікативних, психо-генетичних) та внутрішніх (фізіологічно-станових, емоційно-самопочуттєвих, фізично-відчуттєвих) чинників, а також модель духовного буття підлітка, у чотирьох сферах психіки якого зароджуються й розвиваються усі процеси його мислемовлення та миследій у комунікації. Друга модель супервентної взаємодії лінгвальних та позалінгвальних засобів комунікативної поведінки підлітка віддзеркалює механізм породження альтернативних смислів висловлень, які він актуалізує через концепти-поняття та концепти-дії, набуті його пам’яттю шляхом попереднього комунікативного та соціального досвіду. Підкреслено, що методологія лінгво-енергетичних досліджень здатна слугувати наочним засобом для опанування логіки планування, розроблення методик та систематизації викладу результатів значної кількості інших теоретичних і експериментальних досліджень, пов’язаних з когнітивними явищами мислемовлення й миследій людини взагалі та підлітка зокрема. Наголошено, що термінологічний апарат уживаних моделей здатний відігравати роль вихідної сукупності наукових понять, котрими слід позначати лінгвальні та позалінгвальні засоби мовленнєвої поведінки індивіда.