У статті розглянуто історію спорудження та відкриття пам’ятника педагогу, вченому, професору та видатному європейському славісту ХІХ ст. – Віктору Івановичу Григоровичу. Авторами виділено два етапи в історії пам’ятника. Перший – з моменту поховання професора, адже саме в той час зародилася ідея збирати кошти на спорудження пам’ятника та навіть надійшли перші пожертви. Другий етап – з моменту ініціативи знову збирати кошти на пам’ятник Історико-філологічним товариством під час святкування ювілею Новоросійського університету. Після перших благодійних пожертв минуло 14 років, але цього разу справу було доведено до кінця. Кошти, які були зібрані раніше і знаходилися весь цей час у місті Єлисаветград, було передано до Новоросійського університету. Відкритий благодійний збір коштів об’єднав громадськість та інтелігенцію великих міст, містечок і навіть сіл. У жовтні 1891 р. коштів було достатньо, щоб розпочати роботу. У статті зазначено, що архітектором було запрошено О. О. Бернардацці, а скульптором – Б. В. Едуардса. Сам пам’ятник було виготовлено з карарського мармуру. Урочисте відкриття відбулося 18 жовтня 1892 року на Петропавлівському кладовищі в Єлисаветграді. У науковому дослідженні представлені оригінальні світлини пам’ятника професору з його відкриття, фото 1947 року після перенесення з Петропавлівського кладовища до Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, фото 2022 року з Рівненського кладовища та фото 2022 року – копії пам’ятника В.І. Григоровичу, який було зроблено з оригіналу та відкрито в 1972 році біля колишнього Земського реального училища. Завдяки фотоджерелам можна простежити стан збереження та порівняти зміни, які відбулися за цей період, з оригіналом пам’ятника В. І. Григоровичу. На жаль, оригінальний пам’ятник утратив одну зі своїх частин – фоліанти та бордюр у слов’янському стилі. Натепер монумент потребує реставрації.