Research indexJournal article
Вища школа України в умовах воєнних загроз і викликів: реалії та перспективи
Погребняк, Dashkovska
Нові технології навчання8 Oct 2024Open access
NobleIDark:/48914/w1/20260526/1017B1B1DOI10.52256/2710-3560.98.2024.98.20
Вища школа України в умовах воєнних загроз і викликів: реалії та перспективи
Погребняк, Dashkovska · Нові технології навчання · 2024
NobleIDark:/48914/w1/20260526/1017B1B1DOI10.52256/2710-3560.98.2024.98.20
Abstract
Від введення у дію з 2014 року Закону України «Про вищу освіту» вітчизняна вища школа, як і вся Україна, живуть і діють у надзвичайних умовах, спочатку - пандемії COVID-19, а потім - воєнного стану. Вперше воєнний стан (на фоні пандемії) на 30 днів було запроваджено у 10 областях України 26 листопада 2018 року внаслідок збройної агресії російської федерації у районі Керченської протоки, а 24 лютого 2022 року Указом Президента України воєнний стан введено в усій країні через масштабну військову агресію рф. Воєнний стан і військові дії на значній території нашої країни суттєво вплинули на життя держави та суспільства, у тому числі на освітню галузь в цілому і на систему вищої освіти зокрема. Систему вищої освіти (далі Система), згідно зі статтею 11 Закону України «Про вищу освіту» складають: заклади вищої освіти всіх форм власності; рівні, ступені та кваліфікації вищої освіти; галузі знань і спеціальності; освітні програми; ліцензійні умови провадження освітньої діяльності; органи, що здійснюють управління у сфері вищої освіти; учасники освітнього процесу. Основні загрози та виклики, що постали перед вищою школою у воєнний період, це загроза життю і здоров’ю учасникам освітнього процесу; руйнування та пошкодження інфраструктури ЗВО; вимушене переміщення закладів; вплив війни на контингент здобувачів вищої освіти та склад науково-педагогічних працівників; забезпечення рівного доступу до вищої освіти; труднощі провадження наукової та інноваційної діяльності; обмеження можливостей здійснення міжнародної співпраці; зниження якості освіти; обмежене фінансування - безпосередньо чи опосередковано впливають на стан всієї системи вищої освіти. У статті досліджується забезпечення стійкості Системи через трансформацію її складників; оцінюються прийняті державними органами управління та закладами вищої освіти рішення і реалізовані заходи для забезпечення дієздатності галузі в умовах воєнного стану та відновлення у повоєнний період. Аналізуються і оцінюються пропозиції щодо удосконалення управління галуззю, забезпечення рівного доступу до вищої освіти в умовах війни, оптимізації мережі університетів, осучаснення організації освітнього процесу та підвищення якості освіти.