Значна кількість радіонуклідів, що накопичилась у лісовому господарстві після аварії на Чорнобильській АЕС, викликала необхідність вирішення таких проблем, як організаційні, економічні, лісогосподарські, екологічні та соціальні, які ніколи раніше не стояли перед людиною. Метою дослідження є виявлення закономірностей поведінки радіонуклідів у лісових екосистемах та вивчення особливостей процесу лісорозведення на забрудненій радіонуклідами території. Дослідження закономірностей міграції радіонуклідів у лісових екосистемах є досить складним і тривалим дослідницьким процесом. З метою вивчення стану накопичення 137Cs у складових компонентах лісових біоценозів та доцільності їх закладення як промислової сировини нами було обрано три види дерев: дуб звичайний (Quercus robur L.), береза срібляста (Bеtula pendula), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.). Отримані дані свідчать про те, що найбільша частина загальної активності 137Cs екосистеми (72,38%) зосереджена в ґрунті, у тому числі 17,08% – у лісовій підстилці та 55,3% – у мінеральному шарі ґрунту. Відповідно компоненти надземної фітомаси ценозу утримували 27,62% валового запасу 137Cs лісової екосистеми. Завдяки значній фітомасі частка деревного ярусу у розподілі 137Cs в екосистемі є визначальною серед компонентів фітоценозу і становить – 12,61%. На основі отриманих результатів радіологічного дослідження, вміст радіонуклідів 137Cs у дуба звичайного (Quercus robur L.) становить в середньому 1876 Бк/кг; сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) 2384 Бк/кг; берези повислої (Bеtula pendula) – 1680 Бк/кг. Порівняльний аналіз отриманих даних свідчить про те, що частка деревини в утриманні 137Cs деревостану в цілому значно менша порівняно з розподілом фітомаси. Натомість, частка фізіологічно активних тканин і органів (однорічних пагонів, однорічної хвої та кори внутрішньої з лубом) значно більша, до того ж, головним чином за рахунок вищої питомої активності радіонуклідів у них. Висновок. Найбільший ступінь забруднення мають чагарникові та трав'янисті рослини, а також гриби, які мають основну масу кореневої системи у верхньому (5-20 см) шарі ґрунту, де зосереджено до 90% радіонуклідів. Загальне зниження рівня забруднення різних компонентів лісової екосистеми спостерігається за рахунок часткового розпаду 137Cs і 90Sr (виняток становлять лише окремі ділянки, в яких вміст 137Cs і 90Sr у багатьох компонентах суттєво збільшився внаслідок підтоплення чи пожежі). Шляхи фільтрації лісових екосистем від радіонуклідів різноманітні – починаючи від регулювання кругообігу радіонуклідів за допомогою внесення добрив до використання власних особливостей лісу щодо фіксації 137Cs і 90Sr або переведення їх у нерозчинні необмінні форми.