Статтю присвячено дослідженню сутності, змісту, правових засад, питань організації і тактики проведення контрольованих поставок з метою протидії загрозам національній безпеці держави. Зазначається, що сучасні цифрові технології, окрім переваг, активізували процеси вдосконалення правопорушниками способів приховання слідових комплексів. Це потребує зміни підходів органів правопорядку до пошуку, збирання, аналізу та використання інформації, яка має потенційне доказове значення у кримінальному провадженні. Аналізуються різні підходи до оцінювання організації і тактики проведення контролю даної форми за вчиненням злочину. Визначаються об’єкти, предмети, суб’єкти, завдання та інші елементи контрольованої поставки як негласної слідчої (розшукової) дії/оперативно-розшукового заходу. Акцентується увага на потенційних ризиках під час її проведення. Доведено необхідність ретельного планування даної негласної слідчої (розшукової) дії, яке має охоплювати створення системи умов такого заходу зі збитковою надійністю, яка має забезпечити його успішне проведення навіть у нештатній ситуації з мінімальним ступенем ризику. На підставі результатів проведеного дослідження запропоновані рекомендації правового й організаційно-тактичного характеру, які сприятимуть підвищенню ефективності вирішення завдань під час проведення оперативно-розшукової діяльності.