У сучасному освітньому просторі проблема плагіату набула особливої актуальності, а саме, в мистецькій освіті, оскільки торкається не лише етичних та юридичних аспектів, але й авторства та інтерпретації. Плагіат у сфері мистецтва – використання чужих ідей, композицій, стилістики чи навіть елементів твору без посилань на автора чи без отримання відповідних дозволів, проблема, з якою все важче боротися у навчальних закладах художнього спрямування. Копіювання, використання концепцій інших митців без трансформації або подача їх як власних трапляється все частіше. Молоді художники балансують між наслідуванням, особистим висловлюванням і свідомим або несвідомим плагіатом. Мета статті – проаналізувати поняття «творчий плагіат» у контексті художньої освіти розглянути проблему плагіату в образотворчому мистецтві, авторського права, проаналізувати відстеження та можливі шляхи усунення випадків плагіату розглянути явище креативного цитування як педагогічний і творчий інструмент а також з’ясувати яким чином можна формувати у студентів відчуття художньої відповідальності та авторської оригінальності. Методологія дослідження є комплексною та зумовлена поставленою метою статті. У процесі дослідження використано методи аналізу та синтезу, які застосовувалися для розгляду теоретичних засад, компаративний метод, спрямований на виявлення різних аспектів осмислення причини виникнення проблеми, також методи абстрагування, узагальнення та конкретизації. Наукова новизна – полягає у здійсненні спроби розкриття вищезгаданої проблеми; розглянуто найбільш значущі методи та шляхи її подолання.Наголошено, що розвитку творчого плагіату образотворче мистецтво завдячує масовому захопленню мережами, додатками для митців, хоча відомо, що творчий плагіат мав місце ще в далекі часи Середньовіччя та Ренесансу. За останні кілька років зросла кількість робіт, створених штучним інтелектом на основі творчості відомих митців. Такого штибу роботи все частіше з’являються як авторські твори художників. Особливо поширеним це явище є серед студентської молоді. Зупинити, ідентифікувати потік плагіату стає дедалі важче і часто це стає проблемою для наукових керівників, викладачів мистецьких навчальних закладів.У висновках констатовано, що проблема творчого плагіату в образотворчому мистецтві залишається невирішеною, попри численні спроби владнати ситуацію. Мистецький плагіат шкодить авторам, творчій спільноті загалом, знижує унікальність робіт та порушує права інтелектуальної власності. Боротьба з плагіатом у мистецтві потребує комплексного підходу – правового, етичного та технологічного. Формування культури оригінальності, впровадження сучасних технологій та захист прав художників можуть допомогти мінімізувати випадки плагіату.