У статті охарактеризовано харчову промисловість у післяреформенний період та визначено роль Правобережної України як основного району цукробурякового виробництва. Неабиякий внесок зробила родини Терещенків – видатних українських підприємців XIX – початку XX століття, яка відіграла значну роль у розвитку економіки, культури та благодійництва в Україні. У статті використано історичний метод для вивчення діяльності родини Терещенків у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття, що дозволяє детально дослідити їхній внесок. Також застосовано метод системного аналізу для упорядкування та оцінки історичних досліджень, пов’язаних із діяльністю родини в пореформенний період на Правобережжі України. Дослідження включає методи узагальнення та синтезу, а також проблемно-хронологічний виклад матеріалу, що забезпечує цілісний і структурований виклад. Проаналізовано внесок у цукрову промисловість Миколи Терещенка, який разом з братом Федором та сином Іваном заснували «Товариство цукробурякових та рафінадних заводів братів Терещенків» із якого одержували величезні прибутки. Вони володіли підприємствами на Лівобережній та Правобережній Україні, а також були власниками маєтностей, що належали польським поміщикам у Київській і Волинській губерніях. Відомо, що окрім цукру родина володіла винокурними заводами, паровимими та водяними млинами, ремонтними майстернями при кожній цукроварні, а також лісопильними та суконними фабриками і навіть невеликою авіамайстернею. Вивчено життя і діяльність Миколи Терещенка, який мав у власності численні підприємства на території Лівобережної та Правобережної України. Автором статті наведено дані про громадську діяльність Миколи Артемійовича, адже він був членом облікового і позичкового комітету Київської контори державного банку та активним учасником біржового комітету. Досліджено меценатську діяльність у сфері освіти, науки та мистецтва. Особлива увага приділяється впливу Терещенків на розвиток Києва, Чернігова та інших міст, де вони фінансували лікарні, навчальні заклади, музеї та храми.