NobleBlocks

Research indexJournal article

ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ АКТОРІВ У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Іванова, Козич, Тіщенко

Pedagogical Sciences Theory and Practice1 Jul 2025Open access

NobleIDark:/48914/w1/20260521/5D199C19DOI10.26661/2786-5622-2025-2-25

Abstract

Статтю присвячено виявленню значення та впливу полікультурного виховання на формування професійних та особистісних якостей майбутніх акторів. Зазначено, що, оскільки полікультурне виховання є невід’ємним складником полікультурної освіти та виходить за межі простого ознайомлення з різноманіттям культур, то однією із цілей та завдань полікультурного виховання майбутніх акторів є формування та розвиток особливого набору компетентностей у сфері міжкультурного діалогу. Актор не просто взаємодіє з представниками інших культур, але вживається в образи, переносить смисли, формує емоційний відгук у глядача незалежно від культурного тла. Таким чином, полікультурне виховання передбачає формування у студентів-акторів спеціальних компетентностей, необхідних для повноцінної участі в міжкультурному діалозі, що сприяє побудові толерантного суспільства. Під спеціальними компетентностями у сфері міжкультурного діалогу розуміється сукупність знань, умінь, навичок та особистісних якостей, що дають змогу ефективно та відповідально взаємодіяти з представниками різних культур у творчій діяльності, приймати обґрунтовані рішення в нестандартних ситуаціях, ураховуючи особливості міжнародної комунікації та соціокультурних відмінностей.До основних спеціальних компетенцій, які зазначені у статті, належать: когнітивна компетентність, комунікативна компетентність, емпатія та емоційний інтелект, толерантність і прийняття інакшості, рефлексивні здібності. У статті розкривається зміст спеціальних компетентностей. Особливо звертається увага на методи і прийоми формування спеціальних компетентностей. У висновку підкреслено, що полікультурне виховання майбутнього актора є не факультативом, а основою професійної спроможності. Формування перелічених компетентностей вимагає упровадження активних, дослідницьких та рефлексивних методів навчання, таких як проєктна робота, етюди, культурний аналіз ролей, робота з акцентами, культурне самоспостереження та міжкультурний театр. Ці форми забезпечують цілісний розвиток актора як медіатора культурних смислів.

Discussion

Topics

More

Suggest a correction or report