Вступ. Військові події в Україні актуалізували потребу у створенні реабілітаційних програм для ветеранів та аналізу програм, що реалізуються як в Україні, так і у США, Ізраїлі, Канаді, країнах Балтії. Мета роботи полягає у презентації даних аналітичного огляду означених реабілітаційних програм і принципів реінтеграції військових у трудове життя. Наукова новизна цього дослідження полягає у: 1) виокремленні травма-інформативного, екзистенційного й інклюзивного підходів, на яких ґрунтуються ці програми; 2) системному аналізі кожного з підходів; 3) презентації соціально-психологічних принципів реінтеграції військових у трудове життя, а саме це: а) персоналізований принцип – принцип орієнтації на ветерана; б) принцип міжвідомчої співпраці та цілісності послуг; в) принцип інклюзивності та подолання стигми; г) принцип активізації та довгострокової підтримки; д) принцип доказовості й аналітики. Висновки: 1) інклюзивний підхід долає стигму й ексклюзію та гарантує рівні права ветеранів (включно із жінками-військовими, представниками меншин, ветеранами з інвалідністю) і забезпечує розгалужену систему пільг, освіти та працевлаштування; 2) травма-інформований підхід передбачає надання всіх рівнів допомоги – від психіатричних клінік до центрів зайнятості ветеранів, враховуючи вплив бойової травми на поведінку й потреби людини; 3) екзистенційний підхід у відновленні допомагає ветеранам переосмислити свій досвід та віднайти нову мету в житті після служби; 4) сучасні наукові й політико-аналітичні документи сходяться на тому, що реінтеграція ветеранів у трудове життя має будуватися на засадах індивідуалізації, комплексності, інклюзивності, активної участі ветерана та ін.