Стаття аналізує роль штучного інтелекту (ШІ) у військових рішеннях, зокрема його застосування у сучасних збройних конфліктах, таких як російсько-українська війна. Акцент робиться на ключових можливостях ШІ у військовій сфері, зокрема у розвідці, тактичному плануванні, управлінні бойовими системами та кібербезпеці. Розглядаються алгоритми аналізу великих масивів даних з розвідувальних супутників, дронів і сенсорних систем, які сприяють швидкому прийняттю рішень та прогнозуванню можливих сценаріїв бойових дій. ШІ активно використовується на різних рівнях військового управління – від тактичного до стратегічного. Системи підтримки прийняття рішень (AI-DSS) допомагають командирам аналізувати інформацію, визначати потенційні загрози та оптимізувати бойові операції. Також досліджується застосування ШІ для кібер-захисту, моніторингу соціальних мереж та виявлення інформаційних атак. У контексті сучасних бойових дій особливу увагу приділено автономним військовим системам, які можуть впливати на хід конфліктів. Окремий розділ присвячений аналізу переваг і ризиків використання військового ШІ. Серед головних переваг – підвищення точності військових операцій, прискорення циклу прийняття рішень, зниження людських втрат і покращення координації бойових підрозділів. Водночас стаття звертає увагу на можливі загрози: технічні помилки алгоритмів, вразливість до кібератак, етичні дилеми та ризики надмірної автоматизації, що може знизити рівень людського контролю над бойовими операціями. Також розглядаються міжнародні ініціативи щодо регулювання використання ШІ у військовій сфері, включаючи Політичну декларацію про відповідальне використання автономних військових технологій. Висвітлюється важливість створення міжнародних стандартів та юридичних механізмів, які дозволять забезпечити відповідальне використання ШІ відповідно до норм гуманітарного права. Стаття підкреслює, що, хоча розвиток військового ШІ відкриває нові можливості для підвищення ефективності бойових дій, його застосування потребує ретельного аналізу, врахування етичних аспектів та створення механізмів контролю. У контексті російсько-української війни використання ШІ стало одним із ключових факторів ведення бойових дій, що потребує подальшого вивчення та нормативного регулювання.