Боротьба сумо є видовищним видом спорту завдяки різним аспектам, які роблять його цікавим та захоплюючим. Даний вид боротьби вражає глядачів величезними розмірами та фізичною масою борців. Борці сумо, які важать сотні кілограмів, зіштовхуються на рингу, що робить змагання імпресивними. Для нашої країни сумо – молодий вид спорту, який тільки починає свій розвиток у порівнянні з розвитком в країні його зародження Японії. У зв'язку з цим актуальним стає питання підготовки фахівців з цього виду спорту, вивчення особливостей навчально-тренувального процесу на різних етапах підготовки спортсменів. Метою дослідження є визначення ефективності застосування аутогенного тренування в навчально-тренувальному процесі висококваліфікованих борців. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось з борцями сумо на базі спортивного клубу «Адреналін». Кількість досліджуваних складало 10 спортсменів, серед яких було 4 майстра спорту України, 4 майстри спорту міжнародного класу та 2 заслужених майстра спорту. При проведенні дослідження використовувались наступні методи організації дослідження: аналіз науково-методичної літератури педагогічні методи (спостереження, бесіди, анкетування), тестування психоемоційного стану (тест САН), тестування фізичного стану (частота серцевих скорочень, проба Штанге, проба Генчі, проба Ромберга, реакціометрія), методи математичної статистики (статистичний аналіз, t- критерій Ст'юдента). Опанування техніки аутогенного тренування відбувалось в групі протягом 5 тижнів наприкінці кожного тренування, після першого тижня до аутогенного тренування була додана методика візуалізації. Результати дослідження після використання аутогенного тренування з візуалізацією в процесі підготовки висококваліфікованих борців сумо показали, що частота серцевих скорочень була майже однаковою з показниками до початку тренування (p>0,05), спостерігалось вірогідне покращення показників реакціометрії на 3,4 см (p<0,05), відмічено вірогідне зниження рівню тривожності на 6,5 бали (p<0,01) та відзначено покращення самопочуття (p<0,05), настрою (p<0,01) при одночасному підвищенні активності (p<0,05).