Базовим механізмом регулювання стану ландшафту, насиченого урбаністичними, промисловими та аграрним комплексами є екологічне нормування, тобто встановлення кількісних показників, які дають змогу підтримувати антропогенний вплив на складний ландшафтний комплекс в допустимих межах, за яких саморегуляція в поєднанні з природоохоронними заходами забезпечує процес відновлення і не призводить до деградації. Описано істотні спрощення і припущення під час формування компартментальною концепції. Теоретично обґрунтовано створення системи нормативних показників техногенного навантаження за вмістом та накопиченням важких металів, мікроелементів та радіонуклідів в системі «ґрунт–рослина», як складової системи контролю якості компартменту. Розроблено методичну базу класифікації та наукові принципи (концептуальні основи) екологічного нормування нормативів для біологічного компартменту складного ландшафтного комплексу.