Статтю присвячено дослідженню впливу факторів зовнішнього середовища на функціонування систем моніторингу та контролінгу підприємства. Метою дослідження є розвиток теоретико-методичних засад функціонування моніторингу та контролінгу в управлінні підприємством та розробка комплексної системи впливу факторів на функціонування моніторингу та контролінгу підприємства. В статті розглянуто основні аспекти моніторингу та контролінгу в системі управління підприємства, а також їхню роль у забезпеченні стабільної та ефективної діяльності в умовах сучасного динамічного середовища. В дослідженні представлено підходи до системного застосування моніторингу та контролінгу, які сприяють досягненню стратегічних цілей підприємства та підвищенню його адаптивності до зовнішніх викликів. Зокрема, в дослідженні обґрунтовано, що моніторинг є процесом систематичного спостереження та збору даних, який дозволяє оперативно реагувати на відхилення від планових показників, враховуючи як внутрішні, так і зовнішні фактори впливу. Наведено ключові функції контролінгу, які полягають в об’єднанні обліку, аналізу, планування та контролю, що забезпечує координацію управлінських рішень на різних рівнях організації. Контролінг сприяє підвищенню прозорості діяльності підприємства та допомагає розробляти ефективні стратегії, орієнтовані на досягнення фінансової стабільності та оптимізацію ресурсів. Виявлено, що інтеграція контролінгу та моніторингу створює ефективний механізм управління, що дозволяє підприємству не лише відстежувати поточний стан, але й проводити глибокий аналіз ефективності його діяльності. Запропоновано комплексну систему впливу факторів зовнішнього середовища на процеси моніторингу та контролінгу на агропідприємствах, зокрема дослідження включає аналіз факторів, таких як економічні, екологічні, технологічні, організаційні, які впливають на процеси управління. Виявлено, що зовнішні чинники, зокрема економічні коливання, політична нестабільність та технологічний прогрес, значно впливають на потребу в адаптивних системах моніторингу і контролінгу, соціальні та екологічні зміни диктують необхідність адаптації управлінських підходів у напрямку стійкого розвитку. Визначено, що ефективний моніторинг та контролінг є важливими інструментами для підтримки стійкого розвитку аграрного сектора, оскільки вони дозволяють оперативно реагувати на зміни у виробничому середовищі, оптимізувати управлінські процеси та підвищувати конкурентоспроможність підприємств.