Метою роботи є дослідження та систематизація даних щодо внеску вчених Інституту суспільних наук у Львові у розроблення проєктів з локальної та регіональної історії в період хрущовської «відлиги», зокрема в запуск унікального видавничо-енциклопедичного проєкту з регіональної та локальної історії України, а саме багатотомника «Історія міст і сіл Української РСР». Ідея надзвичайної важливості сталого проведення регіональних досліджень в Україні і вивчення цього питання в контексті засадничого принципу унітарності держави є актуальною особливо під час російсько-української війни, що ведеться. Наукова новизна дослідження полягає у введенні в науковий обіг і інтерпретація джерел Архіву Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (колишнього Інституту суспільних наук АН УРСР) у Львові. Дослідження базується на засадах історизму та наукової об’єктивності, тобто зважаючи на жорсткі рамки офіційної радянської історіографії, зокрема кінця 1950-х – початку 1960-х рр. Було використано як загальнонаукові методи індукції та дедукції, аналізу і синтезу, так і історико-критичний, історико-системний, порівняльного аналізу, логічний, біографічний, хронологічний. Висновки. У статті авторка заповнює білі плями дискурсу стосовно розробників та промоутерів методологічних засад і структури енциклопедичного проєкту «Історії міст і сіл Української СРСР» на прикладі реалізації «Історико-географічного словника Львівської області» як предтечі тому «Львівська область» (1968) тощо. Спираючись на джерельну базу, ми підкреслили провідну роль у цьому процесі співробітників кафедри історії України Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові, яку очолював з 1951 по 1958 рр. його директор (1953–1962), доктор історичних наук, академік АН УРСР (1958) Іван Крип’якевич. Під його керівництвом там працювала ціла плеяда в майбутньому іменитих науковців, зокрема С. Білецький, М. Івасюта, В. Грабовецький, Є. Яцкевич, Я. Ісаєвич, В. Огоновський та бібліограф Я. Дашкевич. Львівські історики відіграли значну роль у концептуалізації проєкту, пропонуючи методології та підходи для документування, уніфікації та аналізу отриманих даних. Завдяки вивченню процесів, які відбувалися в окремих населених пунктах Західної України, починаючи з історії сіл як найменшої адміністративно-територіальної одиниці в Україні, вони заклали підвалини для розуміння широких історичних процесів, які формували Українську РСР.