У статті за допомогою методу джерелознавчого аналізу з використанням системного підходу та принципу історизму розглянуто науковий доробок у галузі астрономічного приладобудування Віталія Ніконовича Іванова – представника наукової астрофізичної школи дослідників змінних зір члена-кореспондента Академії Наук УРСР, доктора фізико-математичних наук, професора В. П. Цесевича. Мета статті – висвітлити наукову та науково-організаційну роботу Віталія Ніконовича Іванова та визначити його роль в розробці та створенні електровимірювальної техніки в Астрономічній обсерваторії Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова у 70- х- 80- х роках ХХ століття. Досліджено участь В. Н. Іванова у розробці Астрономічною обсерваторією Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова за дорученням Астрономічної Ради Академії Наук СРСР електрофотометра для реєстрації зміни блиску штучних супутників Землі, електрофотометричних методів спостережень штучних супутників Землі та впровадженні цих методів. В. Н. Івановим було розроблено та виготовлено одноканальний та двоканальний електрофотометри з посиленням по постійному струму для спостережень штучних супутників Землі, розроблено низку автоматичних цифрових реєстраторів для електрофотометрії швидкозмінних процесів, створено універсальний цифровий реєстратор, який міг бути використаний з будь-яким електрофотометром та електроспектрофотометром. Встановлено пріоритет В. Н. Іванова в розробці та застосуванні для астрофотометрії електрометричних підсилювачів на польових транзисторах з використанням мікроелектронної техніки. Розглянуто науково-організаційну діяльність вченого, який наприкінці 70-х років ХХ століття очолював відділ астрономічного приладобудування в обсерваторії, керував роботами зі створення астрофізичних автоматизованих спектрофотометричних комплексів, зробив вагомий внесок у розробку нових систем управління телескопами. Відзначено провідну роль В. Н. Іванова у розвитку досліджень з розробки електровимірювальної техніки в Астрономічній обсерваторії Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова у 70-80-х роках ХХ століття.