Research indexJournal article
Особливості запального профілю у пацієнтів з бронхіальною астмою та коморбідним ожирінням
Lahoda
Asthma and allergy19 Dec 2025Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261005/FAB1B595DOI10.31655/2307-3373-2025-24-4-21-27
Особливості запального профілю у пацієнтів з бронхіальною астмою та коморбідним ожирінням
Lahoda · Asthma and allergy · 2025
NobleIDark:/48914/w1/20261005/FAB1B595DOI10.31655/2307-3373-2025-24-4-21-27
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
Резюме. Частка пацієнтів з надлишковою масою тіла (НадМТ) або ожирінням продовжує зростати. Це призводить до зростання кількості випадків поєднаної або коморбідної бронхіальною астмою (БА) пов'язаної з НадМТ або ожирінням. Така клінічна ситуація стає особливою проблемою для лікування БА, тому що такі пацієнти вживають більшу кількість ліків, мають знижену чутливість до стероїдів, тривалішу госпіталізацію, гіршу якість життя та більшу тяжкість захворювання порівняно зі пацієнтами, які мають нормальну масу тіла (МТ) та астму. Мета. Оцінити особливості запального профілю у пацієнтів із БА та коморбідним ожирінням і визначити їхній вплив на перебіг та контроль захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 285 хворих на БА: 216 з ожирінням/надлишковою МТ (ІМТ 31,7 ± 0,5 кг/м²) та 69 з нормальною МТ (ІМТ 23,7 ± 0,5 кг/м²). Обстеженим виконано загальний аналіз крові, цитологію мокротиння, визначення рівнів IL-4, IL-5, IL-6, IL-1, прокальцитоніну, феритину, FeNO. Контроль БА оцінювали за опитувальником ACQ (Asthma Control Questionnaire). Результати та їх обговорення. У групі БА+ожиріння виявлено достовірно вищі показники лейкоцитів, еозинофілів, IL-6, IL-1, феритину й прокальцитоніну (0,42 ± 0,02 проти 0,22 ± 0,01 нг/мл, p<0,05). Встановлено тісний прямий зв’язок між індексом маси тіла (ІМТ) та прокальцитоніном (r≈0,72; p<0,001). Рівень FeNO у пацієнтів з ожирінням був нижчим, але різниця між групами була статистично незначущою. За результатами ACQ у цієї групи відзначено гірший контроль астми (p<0,05). Це свідчить про формування специфічного імунозапального фенотипу БА з високою активністю системного запалення та меншою керованістю її перебігу. Висновки. БА з ожирінням характеризується підвищенням прозапальних маркерів та прокальцитоніну. Встановлено прямий тісний зв’язок між ІМТ та рівнем прокальцитоніну. Коморбідність з ожирінням асоціюється зі зниженим контролем астми. Ожиріння формує імунозапальний фенотип БА, що обумовлює тяжчий перебіг захворювання.