У статті досліджуються особливості протидії економічній злочинності в умовах воєнного стану, зокрема в контексті сучасних трансформацій економічної системи України під впливом військової агресії. Проаналізовано фактори, що зумовлюють зростання економічних правопорушень, серед яких низький рівень життя населення та недостатній рівень заробітної плати, поширена корупція, недосконалість нормативно-правової бази, що містить численні прогалини та недоліки, які створюють умови для протиправної діяльності підприємств і окремих фізичних осіб, традиції «кумівства» та фаворитизму, розвиток інформаційних технологій, наслідки війни. Наголошується на ключовій ролі профілактичної діяльності уповноважених органів, що передбачає виявлення причин і умов злочинної поведінки, прогнозування потенційних правопорушень та забезпечення своєчасного реагування на економічні ризики. Розглянуто визначення поняття «економічний злочин» у науковій літературі та його дискусійні аспекти в умовах трансформаційних процесів. Особлива увага приділена адаптації механізмів правоохоронної діяльності до воєнних умов, пріоритетам забезпечення обороноздатності держави, стабільності критичної інфраструктури та фінансової системи. Проаналізовано міжнародну практику протидії загрозам економічній безпеці, зокрема роль Організації Об’єднаних Націй (ООН), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також ефективні інструменти контролю та антикорупційної діяльності. Зроблено висновок про необхідність створення спеціалізованого централізованого органу, здатного системно здійснювати виявлення, аналіз та розслідування економічних злочинів на національному рівні, що є критично важливим для забезпечення економічної стабільності та національної безпеки України в умовах воєнного стану.