Research indexJournal article
Методологічні підходи до дослідження формування кадрового потенціалу кафедр музично-педагогічного профілю в закладах вищої освіти
Михайлович
Zenodo (CERN European Organization for Nuclear Research)30 Jan 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20260525/F015FF64DOI10.5281/zenodo.18526724
Методологічні підходи до дослідження формування кадрового потенціалу кафедр музично-педагогічного профілю в закладах вищої освіти
Михайлович · Zenodo (CERN European Organization for Nuclear Research) · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20260525/F015FF64DOI10.5281/zenodo.18526724
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
Анотація: У статті обґрунтовано систему методологічних підходів до дослідження формування кадрового потенціалу кафедр музично-педагогічного профілю в закладах вищої освіти. Актуальність теми зумовлена трансформаціями вищої освіти, зростанням вимог до якості підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, змінами академічного ринку праці та необхідністю забезпечення сталого відтворення науково-педагогічних кадрів. У сучасних дослідженнях проблематика формування кадрового потенціалу переважно розглядається на рівні закладу вищої освіти або системи освіти загалом, тоді як рівень кафедри, де безпосередньо здійснюються добір, професійна соціалізація, наставництво та розвиток викладачів, залишається недостатньо концептуалізованим. Метою статті є обґрунтування методологічних підходів до дослідження формування кадрового потенціалу кафедр музично-педагогічного профілю з урахуванням специфіки поєднання педагогічної, мистецько-виконавської та науково-методичної діяльності. Методологічну основу дослідження становлять системний, синергетичний, ресурсний, інституційний, компетентнісний, аксіологічний, соціокультурний, модернізаційний та порівняльно-змістовий підходи. Їх комплексне застосування дозволяє розглядати кадровий потенціал кафедри як динамічну підсистему закладу вищої освіти, що формується в процесі взаємодії кадрових процедур, професійного розвитку викладачів, організаційної культури та зовнішніх освітніх чинників. Результати дослідження полягають у визначенні методологічного каркаса, який забезпечує цілісне вивчення формування кадрового потенціалу кафедр музично-педагогічного профілю та уможливлює поєднання кількісних і якісних параметрів кадрового аналізу. У висновках доведено, що багатовимірна методологія дозволяє уникнути редукції кадрового потенціалу до формальних показників і сприяє глибшому розумінню механізмів його відтворення в умовах сучасних викликів вищої мистецько-педагогічної освіти.