Research indexJournal article
Збіль-шення зерновиробництва ячменю озимого в зоні Західного Лісостепу України за вирощування в оптимальні строки сівби
Ящук, Самець, Сидорук
The Scientific Journal Grain Crops7 Jul 2025Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261006/D0563012DOI10.31867/2523-4544/0369
Збіль-шення зерновиробництва ячменю озимого в зоні Західного Лісостепу України за вирощування в оптимальні строки сівби
Ящук, Самець, Сидорук · The Scientific Journal Grain Crops · 2025
NobleIDark:/48914/w1/20261006/D0563012DOI10.31867/2523-4544/0369
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
Актуальність. В Україні провідною галуззю сільського господарства є виробництво зерна. На сучасному ринку зернових культур ячмінь озимий займає одне з важливих місць в зерновому балансі країни. Створення надійної, потужної бази вирощування зерна для населення і кормів для тварин можливо лише на основі сталого, безперебійного надходження зернової продукції з високою якістю і низькою собівартістю. Мета. Вивчити та оцінити окремі елементи технології, зокрема уточнити строки сівби різних сортів ячменю озимого для зони Західного Лісостепу України в умовах польового експерименту за сприятливої ефективності запропонованих прийомів, що передбачає отримання гарантованих і сталих рівнів урожайності зерна високої якості. Матеріали та методи. Дослідження виконували у 2016–2024 рр. на полях Тернопільської державної сільськогосподарської дослідної станції ІСГ Карпатського регіону НААН. У дослідах висівали сорти ячменю озимого – Буревій, Дев’ятий вал, Тутанхамон, Паладін Миронівський, Валькірія, МІП Статус. Сівбу проводили в 4 строки: 15, 25 вересня та 5, 15 жовтня. Закладку і ведення польових дослідів здійснювали відповідно до загальноприйнятих методик дослідної справи. Методи: польовий, лабораторний, порівняльно-аналітичний. Результати. Систематизовано та виділено основні фактори впливу на формування врожаю ячменю озимого. Експериментально визначено оптимальні строки сівби в контексті зміни клімату. Встановлено залежність вмісту білка в зерні ячменю озимого від строку сівби. За результатами досліджень встановлено, що сівба ячменю озимого в найбільш оптимальні строки, а саме 15–25 вересня забезпечувала формування вищої врожайності (5,75 і 5,81 т/га), порівняно з жовтневими (5,24 і 4,92 т/га). Виявлено, що більшу врожайність усіх сортів було отримано в сприятливому, за погодними умовами, 2024 р. (6,43 т/га), найменшу – в посушливому 2020 р. (3,73 т/га). Вміст білка в зерні зростав від найбільш раннього до пізнього строку сівби: з 12,3 до 12,6 %. У різні за погодними умовами, роки, незалежно від строків сівби, найвищі показники якості урожаю сформовано у 2019 р. (14,0%), найнижчі – у 2024 р. (10,4 %). Висновки. Найвищу урожайність на рівні 5,75; 5,81 т/га формували сорти ячменю озимого за сівби в оптимальні, для зони вирощування, строки – 15 та 25 вересня, забезпечуючи прибутковість та окупність зерновиробництва у змінних ґрунтово-кліматичних та організаційно-економічних умовах господарювання. Ключові слова: погодні умови, сорт, фактор впливу, строк сівби, урожайність, вміст білка, економічна ефективність.