Анотація. У статті досліджено особливості судового доказування в окремих категоріях справ про припинення права власності в умовах воєнного стану. Проаналізовано предмет доказування у справах про встановлення факту знищення або пошкодження нерухомого майна, а також у спорах щодо відшкодування шкоди, спричиненої збройною агресією. Розглянуто підходи Верховного Суду та практику ЄСПЛ щодо оцінки доказів в умовах збройного конфлікту. Обґрунтовано доцільність застосування пониженого стандарту доказування prima facie. Обґрунтовано доцільність перерозподілу тягаря доказування у справах про відшкодування шкоди, завданої державою, визнаною агресором. У разі встановлення судом достатності первинних доказів зв'язку шкоди із збройною агресією обов'язок спростування факту завдання шкоди або її розміру повинен покладатися на відповідача. Такий підхід відповідає принципам ефективного судового захисту та узгоджується з європейськими стандартами оцінки доказів у ситуаціях нерівності сторін.