Research indexJournal article
Порівняльний аналіз моделей дистанційної освіти в європейських та українських університетах
Тягнирядно, Абрамов, Різак
Zenodo (CERN European Organization for Nuclear Research)23 Mar 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20260526/62B6FF39DOI10.5281/zenodo.19177509
Порівняльний аналіз моделей дистанційної освіти в європейських та українських університетах
Тягнирядно, Абрамов, Різак · Zenodo (CERN European Organization for Nuclear Research) · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20260526/62B6FF39DOI10.5281/zenodo.19177509
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
Цифрова трансформація суспільного життя й соціально-економічні зміни зумовлюють потребу у впровадженні нових ефективних форм організації освітнього процесу. Мета статті – дослідити й систематизувати сучасні підходи до організації дистанційного навчання в різних освітніх системах, оцінити їхню технологічну та педагогічну ефективність, а також визначити чинники, що забезпечують успішну адаптацію освітніх моделей до вимог цифрової трансформації вищої освіти. Методологічну основу дослідження склав комплекс теоретичних методів (аналіз, синтез, порівняльно-педагогічний і системно-структурний підходи), емпіричних підходів (контент-аналіз документів, дослідження цифрових освітніх платформ, узагальнення педагогічного досвіду) та методів інтерпретаційно-узагальнювального характеру (класифікація, типологізація, порівняльне узагальнення й візуалізація даних). Результати порівняльного аналізу засвідчили, що дистанційна освіта в університетах Європи характеризується вищим рівнем системної інституційної інтеграції, розвиненою цифровою інфраструктурою й вираженою студентоцентрованістю освітнього процесу, тоді як в українських закладах вищої освіти вона переважно функціонує як адаптивно-компенсаторний механізм реагування на кризові виклики. Водночас установлено, що обом освітнім просторам притаманні спільні вектори розвитку – інтенсифікація цифровізації, поширення моделей змішаного навчання й послідовне формування цифрових компетентностей суб’єктів освітньої діяльності. Висновки. Трансформація освіти в Україні і Європі відбувається в умовах цифровізації, інтернаціоналізації та поширення інформаційно-комунікаційних технологій, що потребує системного й інституалізованого підходу до онлайн-навчання, розвиненої цифрової інфраструктури та ефективних механізмів забезпечення якості освіти. Попри складні соціально-економічні умови українські заклади вищої освіти активно модернізують дистанційні практики, упроваджуючи цифрові платформи, хмарні й аналітичні сервіси, демонструючи спільну з європейськими університетами тенденцію до розвитку змішаних і гібридних моделей навчання.