Туберкульозний менінгоенцефаліт (ТМЕ) є найбільш тяжкою формою туберкульозу центральної нервової системи та характеризується високою летальністю і значною частотою стійких неврологічних наслідків навіть за умови лікування. Ключовою проблемою залишається пізня діагностика, що пов’язана з підгострим початком, неспецифічними ранніми симптомами, низькою чутливістю традиційних мікробіологічних методів у лікворі та труднощами диференціації з вірусними/бактеріальними менінгітами й менінгоенцефалітами. В умовах збройного конфлікту, міграції населення, переривання маршрутизації пацієнтів та підвищення ризиків ко-інфекцій (зокрема ВІЛ), питання ранньої діагностики ТМЕ набуває особливої актуальності. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, у 2024 році в Україні зареєстровано 18 140 випадків туберкульозу (включно з рецидивами), що становить 44,2 на 100 000 населення. Туберкульоз залишається провідною інфекційною причиною смертності у світі; за оцінками, у 2023 році туберкульоз спричинив 1,25 млн смертей. У роботі узагальнено сучасні підходи до ранньої верифікації туберкульозного ураження ЦНС із використанням нейровізуалізації, лікворологічних показників, молекулярних тестів (Xpert MTB/RIF, Xpert Ultra) та комплексних діагностичних алгоритмів, а також окреслено типові діагностичні пастки й шляхи їх запобігання.