Наукова стаття присвячена комплексному дослідженню цивільно-правових та процесуальних особливостей відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок воєнних дій Російської Федерації проти України. Актуальність теми зумовлена чисельним масштабом не-майнових страждань, яких зазнало цивільне населення України внаслідок агресії, розпочатої у 2014 році та ескальованої до повномасш-табного вторгнення 24 лютого 2022року. Особливістю сучасного етапу є масовий характер таких порушень, що потребує формування не лише індивідуальних, а й системних підходів до їх правового врегулювання. У статті з’ясовано правову природу поняття «моральна шкода» крізь призму чинного цивільного законодавства України. Встановлено, що стаття 23 Цивільного кодексу України не містить єдиної дефініції цього поняття, натомість закріплює чотири форми її прояву — фізичний біль та страждання, душевні переживання, страждання внаслідок знищення майна та приниження честі й гідності. Водночас в умовах збройної агресії така законодавча невизначеність ускладнює уніфіковане застосування відповідних норм права при масовому характері порушень прав людини. Обґрунтовано, що в умовах воєнних дій всі ці форми набувають специфічного вираження та можуть виникати одночасно щодо однієї постраждалої особи. Центральне місце в роботі посідає аналіз проблеми подолання юрисдикційного імунітету Російської Федерації як держави-відпо-відача. Дослідження також спрямоване на виявлення трансформації класичних підходів міжнародного права до судового імунітету держави під впливом збройної агресії як міжнародного злочину. Розкрито аргументацію, покладену в основу принципової правової позиції Верховного Суду України, сформованої у 2022 році. Досліджено процесуальні особливості розгляду зазначеної категорії справ: суб’єктний склад сторін, застосування інституту загальновідомих фактів щодо самого факту агресії, специфіку доказової бази (медична документація, психологічні висновки, матеріали ЄРДР), а також проблему розгляду справ за відсутності відповідача та відсутність уніфікованого механізму його повідомлення. Проаналізовано ефективність адміністративного механізму відшкодування моральної шкоди, а саме створення міжнародного Реєстру збитків у Гаазі. Водночас ефективність такого механізму безпосередньо залежить від подальшого створення компенсаційної комісії та функціонування відповідного фонду. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному обґрунтуванні поєднання судового та міжнародного компенсаційного механізмів відшкодування моральної шкоди, уточненні процесуальних особливостей доказування немайнових втрат в умовах збройного конфлікту, а також формулюванні пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері.