2.1 Педагогічний дизайн профільної школи в умовах платформізаціїї освіти: від інструменту до середовища Сучасна українська освіта перебуває в епіцентрі тектонічного зсуву, який одночасно охоплює два фундаментальні виміри її буття -інституційний та інструментальний.З одного боку, країна розгортає наймасштабнішу за роки незалежності реформу старшої школи, яка має остаточно запрацювати з 2027 року і докорінно змінити логіку освітнього процесу в 10-12 класах.З іншого боку, українська держава вперше у своїй історії створює власну національну цифрову екосистему «Мрія», що вже охопила понад дві з половиною тисячі шкіл, інтегрує інструменти штучного інтелекту й отримала багатомільйонне фінансування від глобальних технологічних лідерів [27, 37].Ці два процесиреформа профільної школи та платформізація освіти -розвиваються не паралельно, а в щільному взаємоперетині, утворюючи безпрецедентний виклик для педагогічної теорії та практики, до осмислення якого науково-педагогічна спільнота виявилася неготовою [24, с.12].Постановка проблеми, таким чином, має подвійну природу.Перший її вектор визначається самою філософією реформи профільної освіти.Держава проголошує курс на радикальну персоналізацію: учень більше не є пасивним споживачем уніфікованого освітнього продукту, а перетворюється на суб'єкта, що свідомо обирає власну освітню траєкторію.За задумом реформаторів, старшокласник може поєднувати, те, що, здавалося, не поєднується -фізику і філологію, історію і хімію, формуючи індивідуальний набір профільних та вибіркових предметів, кількість годин на які постійно зростає.Це принципово новий тип дидактичної реальності, де зникає поняття «клас-комплект» як сталої одиниці освітнього процесу, де навчальні групи стають динамічними, тимчасовими, змінними.Така реальність потребує не просто нових методиквона потребує нової дидактики, нового розуміння того, як взагалі можливе