Research indexJournal article
ТЕАТРАЛЬНО-ПЕРФОРМАТИВНІ ПРАКТИКИ У РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Баранов, Яременко
Суспільство та національні інтереси.3 Apr 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/B2E72D6FDOI10.52058/3041-1572-2026-3(23)-123-136
ТЕАТРАЛЬНО-ПЕРФОРМАТИВНІ ПРАКТИКИ У РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Баранов, Яременко · Суспільство та національні інтереси. · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261105/B2E72D6FDOI10.52058/3041-1572-2026-3(23)-123-136
Abstract
ТЕАТРАЛЬНО-ПЕРФОРМАТИВНІ ПРАКТИКИ У РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИАнотація.У статті обґрунтовується теза, що театрально-перформативні практики в мистецькому закладі освіти можуть бути не лише технологією формування фахових сценічних умінь, а й педагогічним середовищем розвитку громадянської відповідальності студентів.Аргументація вибудовується на поєднанні компетентнісної рамки демократичної культури (RFCDC Ради Європи) з логікою «тілесно пережитого» навчання у перформативних форматах, де відповідальна дія не декларується, а репетирується як спосіб взаємодії, прийняття рішень, публічного висловлювання, слухання іншого та колективного пошуку розв'язань у ситуаціях соціальної напруги.Встановлено, що театральноперформативні практики (форум-театр, імпровізаційний театр, документальний театр, соціальний перформанс, колективна драматургія) сприяють розвитку емпатії, критичного мислення, рефлексії, комунікативної компетентності та здатності до відповідальної соціальної дії.Обґрунтовано педагогічні умови інтеграції перформативних методів у професійну підготовку студентів мистецьких спеціальностей.Доведено, що сценічна співтворчість виступає моделлю демократичної взаємодії, що формує культуру співучасті та відповідального прийняття рішень.Показано, що театрально-перформативні практики є дидактично продуктивними саме тоді, коли вони вбудовані в освітню програму як короткий модуль із чіткими педагогічними умовами: демократизованим освітнім середовищем; підготовленою фасилітацією (роль «джокера/ки»); етичними правилами й психогігієною групи; рефлексивним контуром (письмовим, усним і «тілесним»