Research indexJournal article
Геоінформаційне моделювання антропогенного впливу на річково-басейнову систему Рати
Kurhanevych, Andreychuk, Blazhivska
Visnyk of the Lviv University Series Geography31 Dec 2024Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/995E433FDOI10.30970/vgg.2024.57.13665
Геоінформаційне моделювання антропогенного впливу на річково-басейнову систему Рати
Kurhanevych, Andreychuk, Blazhivska · Visnyk of the Lviv University Series Geography · 2024
NobleIDark:/48914/w1/20261105/995E433FDOI10.30970/vgg.2024.57.13665
Abstract
Проведено дослідження антропогенного впливу на басейн річки Рата – ліву притоку Західного Бугу (басейн Вісли), довжиною 78,5 км та площею басейну 1 813 км². Аналіз здійснено в межах виділених суббасейнів Рати шляхом побудови серії картографічних моделей із використанням ліцензійного програмного забезпечення ESRI ArcGIS Pro. Перевагою використання геоінформаційних технологій є перетворення великих масивів геопросторових даних при збереженні високої точності та вірогідності. Для визначення структури водотоків та їхніх басейнів, які безпосередньо впадають у річку Рата розроблено алгоритм виділення суббасейнів, що включав: 1) підбір великомасштабних топографічних даних; 2) розроблення структури бази геоданих; 3) перевірку топологічної коректності гідрографічної мережі; 4) створення гідрологічно коректної цифрової моделі рельєфу (HDEM); 5) заповнення локальних понижень; 6) створення моделі акумуляції стоку; 7) побудову моделі сегментованих водотоків; 8) створення растрової моделі басейнів; 9) перетворення отриманої моделі басейнів у векторні структури даних; 10) формування векторної структури гідрографічної мережі. Для автомати-зації повторюваних процесів при виділенні суббасейнів застосовано програмування у середовищі Python з використанням модуля ArcPy. У межах басейну Рати розташовано 171 населений пункт. Найбільша кількість населених пунктів знаходиться у басейні річки Свиня – 54 шт., найменше в басейні річки Болотня – 5 шт. Найбільша густота населення в долині річки Рата (109 осіб/км2), найменша в басейні річки Болотня (18 осіб/км2). Загальна площа заліснення басейну становить 34,58 %. Найбільше залісненим є басейн річки Болотня (55,88 %), найменше басейн річки Мощанка (23,59 %). Найбільша густота доріг притаманна басейну річки Мощанка (2,48 км/км2), а найменша простежується в найменш заселеному басейні річки Болотня (0,71 км/км2). У межах окремих водозборів густота гідрографічної мережі коливається від 1,14 км/км2 (басейн річки Свиня) до 2,48 км/км2 (басейн річки Мощанка) та понад 4 км/км2 (басейн річки Желдець). Значна густота гідромережі району досліджень визначається високим рівнем меліоративного навантаження на річковий басейн. Аналіз представлених картографічних матеріалів показує, що в межах басейну річки Болотня існують сприятливі умови (значне заліснення, помірне поселенське навантаження, невелика густота доріг тощо) для розгляду його як потенційного об’єкта щодо включення в державну програму з ревіталізації малих річок.