NobleBlocks

Research indexJournal article

АНОТАЦІЯ ЯК ЖАНР АНГЛОМОВНОГО АКАДЕМІЧНОГО ДИСКУРСУ: РИТОРИЧНА СТРУКТУРА ТА ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Tymoshchuk

Research Bulletin Series Philological Sciences14 Apr 2026Open access

NobleIDark:/48914/w1/20261105/A56AE8FDDOI10.32782/2522-4077-2026-216-8

Free to read at the publisher

You can read the abstract here, or the full text at the publisher.

Read at the publisher

Abstract

Анотації наукових статей посідають важливе місце в академічній комунікації, оскільки вони забезпечують стислий виклад основного змісту дослідження та суттєво впливають як на редакційні рішення щодо прийняття рукописів до публікації, так і на формування читацького інтересу. У статті анотацію розглянуто як самостійний жанр англійського академічного дискурсу крізь призму порівняльного аналізу її риторичної організації та лінгвістичних характеристик у публікаціях філологічних наукових журналів. Основну увагу зосереджено на анотаціях, опублікованих в українських журналах категорій А та Б, які різняться за вимогами до наукового письма. Корпус дослідження охоплює 100 анотацій англомовних наукових статей, відібраних із чотирьох фахових філологічних журналів, при цьому кожний журнал і кожна категорія представлені однаковою кількістю матеріалу. У межах дослідження використано п’ятикомпонентну риторичну модель. Лінгвістичний аналіз було застосовано для дослідження уживання активного та пасивного станів і часових форм в анотаціях. Результати дослідження свідчать, що анотації статей, опублікованих у журналах категорії А, характеризуються більш повною та стандартизованою риторичною структурою порівняно з анотаціями журналів категорії Б. Мета та завдання дослідження представлені в анотаціях обох категорій журналів, однак висновки та пропозиції є менш частотними. Лінгвістичний аналіз засвідчує превалювання активних конструкцій, зокрема у «Вступі» та «Результатах дослідженнях», тоді як у «Методах» домінує пасивний стан. Дослідження часових форм показує, що найчастіше автори в анотаціях використовують теперішній простий (Present Simple Tense) та минулий простий (Past Simple Tense) часи, що відображає їхні функціональні ролі в узагальненні мети дослідження та поданні отриманих результатів. У статті проаналізовано взаємозв’язок між риторичною організацією анотацій і лінгвістичними засобами їх реалізації. Авторкою обґрунтовується доцільність навчання як риторичних, так і лінгвістичних аспектів написання анотацій у межах курсів з англійської мови для академічних цілей, орієнтованих на молодих українських дослідників

Discussion

More

Suggest a correction or report