Research indexJournal article
ПОНЯТТЯ МОВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ТА ІНТЕГРАТИВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Filiuk
Research Bulletin Series Philological Sciences14 Apr 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/20A271B7DOI10.32782/2522-4077-2026-216-48
ПОНЯТТЯ МОВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ТА ІНТЕГРАТИВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Filiuk · Research Bulletin Series Philological Sciences · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261105/20A271B7DOI10.32782/2522-4077-2026-216-48
Abstract
Статтю присвячено теоретичному осмисленню поняття мовної ідентичності, представленого в сучасних українських наукових дослідженнях. Потенційної глибини додає той факт, що аналіз було здійснено на матеріалі не тільки суто лінгвістичних джерел, а й соціально-гуманітарних загалом. Актуальність теми обумовлена як історичним розвитком, так і сучасним станом українського суспільства, що перебуває зараз у складній цивілізаційній ситуації. Мовна ідентичність постає як динамічний конструкт, що постає на перетині індивідуального досвіду людини, соціальних практик, історичної пам’яті та політичного вибору. На основі аналізу сучасних українських досліджень окреслено методологічну та термінологічну різнорідність підходів до визначення мовної ідентичності. У статті запропоновано їх систематизацію за п’ятьма основними напрямами: соціополітичним, психолінгвістичним, когнітивно-онтологічним, історико-ретроспективним та інформаційно-мережевим. Особливу увагу приділено методологічному розмежуванню понять мови як системи, мовної практики як реального використання цієї системи та мовної ідентичності як форми мовного самоусвідомлення. Обґрунтовано, що в українському соціокультурному контексті мовний вибір часто має характер свідомого публічного жесту й виступає маркером цивілізаційної та ціннісної орієнтації. У результаті дослідження сформульовано узагальнене авторське визначення мовної ідентичності як процесуальної, багатовимірної форми самоусвідомлення особистості та спільноти. Вказано, що ця форма ґрунтується на свідомому мовному виборі, регулярних мовних практиках, привласненні мови як символічного ресурсу та закріплюється через історичний і соціальний досвід. Запропонована класифікація підходів може бути методологічним підґрунтям для подальших лінгвістичних і міждисциплінарних досліджень мовної ідентичності в сучасних українських реаліях.