Research indexJournal article
ФУНКЦІОНАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ЗМІН
Оленюк
Актуальні питання у сучасній науці17 Apr 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/9D4CD810DOI10.52058/2786-6300-2026-3(45)-479-492
ФУНКЦІОНАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ЗМІН
Оленюк · Актуальні питання у сучасній науці · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261105/9D4CD810DOI10.52058/2786-6300-2026-3(45)-479-492
Abstract
ФУНКЦІОНАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ЗМІНАнотація.У статті здійснено комплексний аналіз функціональної трансформації державного регулювання міграційних процесів в Україні під впливом воєнної агресії, демографічного скорочення, структурних змін ринку праці та поглиблення євроінтеграційних зобов'язань.Обґрунтовано, що докризова модель регулювання формувалася на засадах нормативно-адміністративного впорядкування мобільності населення з домінуванням контрольної, реєстраційної та дозвільної функцій.Після 2022 року відбулося переосмислення функціональної архітектури міграційної політики: контроль зберігає значення, однак інтегрується з безпековими, сервісно-адміністративними та соціальнореінтеграційними механізмами.Визначено напрями трансформації: цифровізація процедур документування та обліку; розширення ризик-орієнтованого контролю у межах правового режиму воєнного стану; інституціоналізація політики щодо внутрішньо переміщених осіб як окремого управлінського контуру; гармонізація національних підходів із правом Європейського Союзу.Показано, що застосування функціонального підходу, аналіз нормативно-правової бази, наукових джерел і практичних управлінських рішень дає змогу виявити зміну пріоритетів від суто контрольної логіки до комплексного публічного адміністрування мобільності населення.Доведено, що міграційна сфера поступово перетворюється на міжсекторальний сегмент публічного управління, пов'язаний із демографічною стійкістю, економічним відновленням, соціальним захистом і національною безпекою.Акцентовано на системних обмеженнях трансформації: невідповідність між розширенням функціонального навантаження та інституційною спроможністю органів влади, перевантаження інформаційних реєстрів, координаційні розриви між суб'єктами управління, напруження між безпековими імперативами