NobleBlocks

Research indexJournal article

ВИКОРИСТАННЯ ГЕЙМІФІКАЦІЇ ЯК ДИДАКТИЧНОЇ ЦИФРОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ У ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ КРАЇН ЄВРОПИ

Лунячек, Rohynskyi

Теорія та методика навчання та виховання15 Apr 2026Open access

NobleIDark:/48914/w1/20261105/BA076AF6DOI10.34142/23128046.2026.60.07

Abstract

статті представлено результати систематичного аналізу 10 міжнародних наукових досліджень (2015–2023), присвячених використанню цифрових технологій гейміфікації у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) в країнах Європи. Актуальність дослідження зумовлена цифровою трансформацією освіти, визнаною стратегічним пріоритетом у рамках Плану дій ЄС у сфері цифрової освіти (2021), а також недостатньою представленістю шкільного рівня в наявній науковій літературі, де переважна більшість досліджень сфокусована на закладах вищої освіти, що залишає значний дослідницький пробіл. Метою статті є аналіз кращих практик застосування гейміфікації у середній освіті країн Європи, а також формулювання рекомендацій для їх адаптації в Україні. Дослідження засноване на низці теоретичних методів: систематичний контент-аналіз, порівняльний аналіз, узагальнення та систематизація. На першому етапі було проаналізовано 120 наукових публікацій і тез, після чого шляхом послідовного застосування критеріїв якості виокремлено 10 ключових джерел, що репрезентують основні тенденції у застосуванні технологій цифрової гейміфікації у ЗЗСО країн Європи. На основі результатів аналізу, було відібрано та описано вісім конкретних тематичних досліджень з Великої Британії, Хорватії, Швеції, Португалії та Німеччини. Кожен кейс розглядався за дев’ятьма параметрами: назва технології, тип, країна, рівень освіти, навчальний предмет, формат використання, опис практики, результати та ефективність. Серед аналізованих технологій – платформи управління мотивацією (ClassDojo), інструменти інтерактивного опитування (Kahoot, Quizlet, Plickers), рольові середовища (Classcraft) та імерсивні ігрові інсталяції. Було встановлено, що гейміфіковані технології мають стабільно позитивний вплив на мотивацію та залученість учнів, хоча ефективність варіюється залежно від гендеру, наявності особливих освітніх потреб та педагогічного підходу вчителя. Накопичений міжнародний досвід розглядається як перспективна основа для вдосконалення практики у українських ЗЗСО в контексті впровадження Нової Української Школи (НУШ).

Discussion

Citations

More

Suggest a correction or report