NobleBlocks

Research indexJournal article

Формування, характеристика та довготривалий моніторинг когорти осіб, опромінених внутрішньоутробно внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

Lapikura, Zamotayeva, Tronko

Endokrynologia20 Apr 2026Open access

NobleIDark:/48914/w1/20261105/9B2EC64BDOI10.31793/1680-1466.2026.31-1.30

Abstract

Внутрішньоутробний період розвитку є одним із найбільш чутливих до впливу іонізувального випромінюван-ня, проте епідеміологічні дані щодо віддалених наслідків такого опромінення залишаються обмеженими. У зв’язку з цимособливого значення набуває формування когорт осіб, опромінених у внутрішньоутробному періоді, та їх подальшетривале спостереження. Мета роботи — опис формування, характеристик та довготривалого спостереження когортиосіб, які зазнали внутрішньоутробного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС), а також оцінка збе-реження її структури на різних етапах дослідження. Матеріал і методи. Когорта Українсько-Американського проєкту«Дослідження наслідків опромінення у внутрішньоутробному стані (In Utero) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС(Проєкт In Utero) була сформована в межах Українсько-Американського проєкту «Науковий проєкт вивчення раку таінших захворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (УАП). До неї включалипари мати-дитина, в яких мати була вагітною в період активного радіойодного забруднення після аварії на ЧАЕС, прожи-вала на радіаційно забруднених територіях Київської, Житомирської та Чернігівської областей та народила живу дитину.Паралельно було сформовано групу порівняння з районів із низьким рівнем радіаційного забруднення. Аналіз базу-вався на даних двох циклів клінічного скринінгу та подальшого дистанційного анкетування станом на кінець 2025 року.Результати. У результаті відбору було отримано дані про 5042 пари мати-дитина, з яких після першого циклу скринінгусформовано когорту Проєкту In Utero з 2582 учасників. У другому циклі обстеження взяли участь 1822 особи (70,6%), а в анкетуванні – 2490 (96,4%). Аналіз показав, що основні демографічні, територіальні та експозиційні характеристики ко-горти залишалися загалом стабільними на різних етапах спостереження. Розподіл за рівнем опромінення щитоподібноїзалози (ЩЗ) не зазнав статистично значущих змін. Поширеність тиреоїдної патології в когорті In Utero була нижчою, ніж вкогорті УАП, однак у більшості випадків перевищувала популяційні показники. Висновки. Сформована когорта осіб, якізазнали внутрішньоутробного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, зберегла свою основну структуру в умовах довго-тривалого спостереження та може розглядатися як придатна для подальших аналітичних епідеміологічних досліджень.Отримані результати підтверджують доцільність продовження спостереження за когортою та використання її для ви-вчення віддалених наслідків внутрішньоутробного опромінення.

Discussion

Citations

More

Suggest a correction or report