ТЕОЕРТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ «ПСИХОЛОГІЇ СПІЛКУВАННЯ» У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ ПСИХОЛОГІЇАнотація.На сучасному етапі комунікативна компетентність набула статусу однієї з ключових інтегративних характеристик професійної готовності практичного психолога, адже спілкування є основним інструментом психодіагностики, консультування, корекції, психотерапії та профілактики.Метою статті є розкриття ролі та потенціалу навчальної дисципліни «Психологія спілкування» у формуванні комунікативної компетентності майбутніх психологів (освітній рівень «бакалавр», спеціальність С4 (053) «Психологія») в умовах компетентнісної моделі вищої освіти та євроінтеграційних процесів.Для досягнення мети використано аналіз нормативних документів (Стандарти вищої освіти, Професійний стандарт «практичний психолог закладу освіти»), систематизацію наукових джерел, узагальнення досвіду викладання дисципліни в Рівненському державному гуманітарному університеті, порівняння класичних і сучасних підходів до психології спілкування.У результаті дослідження встановлено, що дисципліна «Психологія спілкування» є фундаментальною складовою професійної підготовки психологів, оскільки забезпечує перехід від інтуїтивного до усвідомленого професійного спілкування.Визначено її місце в освітньо-професійній програмі, структуру (два змістові модулі), ключові аспекти комунікативної компетентності (знання закономірностей спілкування, техніки взаємодії, емпатійне розуміння, гнучкість, рефлексія).Описано три взаємопов'язані сторони спілкування, які контролює психолог: комунікативну (подолання бар'єрів), перцептивну (ідентифікація, рефлексія, емпатія) та інтерактивну (перевага діалогічного типу).Показано, що ефективність курсу залежить від поєднання теоретичних лекцій (інформаційні, проблемні, візуалізації, дискусії) з практичними тренінговими лабораторними Наукові перспективи № 3(69) 2026 1837 заняттями (рольові ігри, моделювання ситуацій, аналіз кейсів, активне слухання) та самостійною роботою (ІНДЗ, реферати, рефлексія).Акцентовано сучасні виклики: інтеграція цифрової комунікації, нейрокогнітивні підходи, міжкультурна чутливість, посттравматичний контекст.Практична цінність результатів полягає в можливості використання описаної моделі викладання для оновлення змісту підготовки психологів у закладах вищої освіти, підвищення якості формування терапевтичного альянсу, профілактики професійного вигорання та адаптації фахівців до динамічних умов сучасного суспільства.