Research indexJournal article
СТРЕСОГЕННІ ФАКТОРИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРЯННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВ
Paskevska
Психологічні студії4 May 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/391BCB08DOI10.32782/psych.studies/2026.1.11
СТРЕСОГЕННІ ФАКТОРИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРЯННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПЕНІТЕНЦІАРНИХ УСТАНОВ
Paskevska · Психологічні студії · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261105/391BCB08DOI10.32782/psych.studies/2026.1.11
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
У статті презентовано результати теоретичне та емпіричне обґрунтування впливу стрегогенних факторів на емоційне вигорання персоналу пенітенціарних установ (виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України Північно-Східного, Південно-Східного, Західного та Центрально-Західного міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та таборів для тримання військовополонених). Закцентовано, що вивчення стресогенних факторів емоційного вигоряння є особливо важливим для працівників пенітенціарної системи, оскільки їхня професійна діяльність здійснюється в умовах підвищеної психологічної напруги, відповідальності, ризику, жорсткої регламентації та тривалого емоційного навантаження, що суттєво підвищує вразливість до професійного виснаження. В основу покладено метод бібліографічного огляду емпіричних джерел із зазначеної проблеми; емпіричні методи з використанням таких діагностичних засобів як шкала визначення організаційного стресу Р. Макліна; методика вивчення емоційного стану А. Уесман і Д. Рікс; авторська анкета визначення задоволеністю службою; методи математичної статистики. Встановлено, що стресогенні фактори професійної діяльності працівників пенітенціарних установ (незадоволеність працею, тривалий стаж роботи, специфіку умов служби та статеві особливості реагування на професійне навантаження) мають комплексний характер і спричиняють посилення організаційного стресу, виснаження адаптаційних ресурсів та розвиток симптомів емоційного вигоряння. Зазначено важливість проведення такого дослідження для виявлення груп підвищеного ризику емоційного вигоряння та наголошено на створенні ефективних психопрофілактичних і психокорекційних технологій.