NobleBlocks

Research indexJournal article

ЗАСТОСУВАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ФОРМУВАННІ ТЕСТОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Коповський

Наука і техніка сьогодні30 Apr 2026Open access

NobleIDark:/48914/w1/20261105/45BA5D8FDOI10.52058/2786-6025-2026-3(57)-2533-2540

Abstract

ЗАСТОСУВАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ФОРМУВАННІ ТЕСТОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ Анотація.Актуальність дослідження визначається зростанням архітектурної складності програмних систем, швидкою зміною вимог і скороченням релізних циклів, що підвищує потребу в керованих та масштабованих підходах до організації тестування.У цих умовах тестова документація виконує не лише описову, а й процесоутворювальну функцію: забезпечує відтворюваність перевірок, підтримує трасованість між вимогами, тестами й дефектами, уніфікує взаємодію ролей у QA-контурі та підвищує прозорість рішень щодо готовності релізу.Водночас ручна підготовка тест-кейсів, чеклістів, тест-сценаріїв, тестпланів і баг-репортів залишається трудомісткою та чутливою до людського чинника, що посилює ризик структурної неузгодженості документів, неповного покриття й пропуску критичних перевірок.Метою статті є наукове обґрунтування підходу до застосування генеративного штучного інтелекту у формуванні тестової документації в межах організації тестування програмного забезпечення.Основний зміст дослідження охоплює аналіз сучасних підходів AI-assisted testing, визначення типів QA-артефактів, для яких генеративні моделі є найбільш доцільними, а також обґрунтування критеріїв прийнятності згенерованих документів і ролі експертної валідації в їх практичному використанні.Показано, що застосування генеративного ШІ дає змогу прискорити підготовку документації, підвищити структурну однорідність артефактів і поліпшити адаптивність процесу за умов зростання обсягу вимог.Водночас окреслено обмеження підходу: ризики змістових неточностей, контекстної нерелевантності та неповного охоплення критичних сценаріїв, а також залежність якості результату від повноти вхідного контексту й якості запиту.Науковим результатом є узагальнена ітеративна модель застосування генеративного ШІ, що включає формалізацію вимог і обмежень, підготовку структурованого запиту, первинну генерацію, експертну перевірку, коригування, інтеграцію затверджених артефактів у QA-середовище та накопичення зворотного зв'язку для подальшого вдосконалення.У висновках підтверджено, що генеративний ШІ доцільно використовувати як інструмент підтримки підготовки тестової документації, а не як заміну професійної QA-експертизи; ключовою умовою надійного впровадження є принцип Human-in-the-Loop зі збереженням відповідальності фахівця за коректність, повноту й практичну придатність фінальних артефактів.Ключові слова: генеративний штучний інтелект

Discussion

More

Suggest a correction or report