Research indexJournal article
КАПРИЧІО П’ЄТРО ДЕНІ: ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ АКЦЕНТИ СУЧАСНОГО МАНДОЛІННОГО МИСТЕЦТВА
Башмакова
Музикознавча думка Дніпропетровщини20 Apr 2026Open access
КАПРИЧІО П’ЄТРО ДЕНІ: ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ АКЦЕНТИ СУЧАСНОГО МАНДОЛІННОГО МИСТЕЦТВА
Башмакова · Музикознавча думка Дніпропетровщини · 2026
Abstract
Мета статті – проаналізувавши практику мандолінного мистецтва виявити ключові образно-смислові наголоси та основні засоби виразності інтерпретаційних версій Капричіо П’єтро Дені. Методи дослідження включають історико-стилістичний, жанровий та виконавський аналіз музичного твору, а також порівняльний аналіз його інтерпретаційних версій з позиції розкриття акцентованих засобів виконавської виразності. Наукова новизна нотні тексти Капричіо П'єтро Дені та варіанти їх інтерпретаційних версій представлені вперше у якості матеріалу дослідження. Висновки. Аналіз інтерпретаційного досвіду сучасного мандолінного мистецтва в контексті художньо-образно та жанрово-стильового тлумачення Капричіо g-moll П'єтро Дені на прикладі редакторських (факсиміле, редакції Марґи Вільден-Гюсґен, Ґертруди Вейхофен та Олафа ван Ґонніссена) та виконавських версій (Марґи Вільден-Гюсґен, Сабіни Шпат та П’єро Ліші, Ектора Маріна, Аріани Лорх, Денізе Вамбсґансс, Сон Сі-є, Катерини Пракопчик) виявляє: по-перше, наявність академічної традиції (ресурсами класичної мандоліни) та історично-інформованого виконавського досвіду (ресурсами неаполітанської мандоліни, що представлена переважно репліками сучасних лютьє); по-друге, тенденції до варіантності сценічного представлення твору (одноосібне, ансамблеве), а відповідно й темброво-фактурних рішень (мандоліна соло, або мандоліна в дуеті з мандолою чи гітарою, у якості інструменту continuo). Сольні версії розкривають в будові цілісності опору на логіку принципів риторичного мистецтва, естетику галантного стилю, віртуозність, контрастність тематичних побудов, а також свободу використання таких засобів виразності як темпо-ритмічна організація, артикуляційні рішення (прийоми гри, характер звукоутворення, дешифровка орнаментики та варіативність виконання репрезних побудов), фразування, агогічна, динамічна та темброва нюансировка. В той час як ансамблеві версії сприймаються як акустична репрезентація архітектурних принципів рококо, його декоративної симетрії, легкості та орнаментальної варіативності.