Research indexJournal article
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ МИСТЕЦЬКОГО ПЕРЦЕПТИВНОГО НАВЧАННЯ У НЕКОНВЕНЦІЙНІЙ ОБРАЗОТВОРЧОСТІ
Пушонкова, Бондар, ГЛАДЬКО
Fine Art and Culture Studies8 May 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/6F1FC9B7DOI10.32782/facs-2026-1-38
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ МИСТЕЦЬКОГО ПЕРЦЕПТИВНОГО НАВЧАННЯ У НЕКОНВЕНЦІЙНІЙ ОБРАЗОТВОРЧОСТІ
Пушонкова, Бондар, ГЛАДЬКО · Fine Art and Culture Studies · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261105/6F1FC9B7DOI10.32782/facs-2026-1-38
Abstract
Стаття присвячена критичній рефлексії теорій сприймання з акцентом на візуальних практиках та неконвенційній образотворчості. Метою роботи є визначення ключових тенденцій інтерпретації теорій перцепції в контексті візуальної культури, а також окреслення можливостей перцептивного навчання у формуванні нових стилів зору в постсучасних мистецьких практиках.У роботі застосовано методологію міждисциплінарного аналізу, яка поєднує підходи естетики сприймання, екологічної психології, когнітивістики, феноменології, культурно-історичної теорії та сучасних візуальних студій, контекстуальний та культурологічний аналіз – для дослідження впливу культурних практик на візуальне мислення; педагогічне моделювання – для розроблення орієнтирів новітнього мистецького перцептивного навчання.Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні ролі репрезентацій та артефактів як медіаторів перцептивної діяльності та висвітлені змін у мистецькому перцептивному навчанні, спричинених «новою образністю» метамодернізму.Висновки. У висновках підкреслено, що швидкі трансформації перцептивного досвіду сучасної людини, зумовлені зануренням у нові медіареальності, потребують формування нової інтегративної моделі дослідження, здатної поєднувати когнітивні, екологічні, культурні та естетичні підходи. Візуальні практики та мистецькі новації розглядаються як простір формування нових режимів бачення й перцептивних установок, що виходять за межі традиційної окулярцентричної парадигми. Системне осмислення багатовимірності сприймання визначено ключовим чинником розуміння трансформацій сучасної візуальної культури та її впливу на людське мислення. У цьому контексті перцептивне навчання у неконвенційній образотворчості постає як методологічний інструмент цілеспрямованого формування чутливості до процесуальності образу та множинності способів його переживання. Воно сприяє інтеграції когнітивних, тілесно-чуттєвих і середовищних вимірів сприймання, актуалізуючи досвід, що не зводиться до репрезентативного бачення, а розгортається у взаємодії суб’єкта з візуальним середовищем.