NobleBlocks

Research indexJournal article

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ

Мороз

Socìalʹna robota ta psihologìâ: osvìta ì nauka.21 May 2026Open access

NobleIDark:/48914/w1/20261105/2D21B413DOI10.32782/3041-1351/2026-1-17

Abstract

Вступ. В умовах децентралізації влади та повномасштабного вторгнення інститут місцевого самоврядування зіткнувся з безпрецедентними викликами, пов’язаними з масовим внутрішнім переміщенням населення та зростанням кількості осіб, які потребують комплексного соціального супроводу. Оскільки виключно державна модель соціального захисту довела свою організаційну неповороткість, відбулося делегування базових соціальних повноважень на рівень територіальних громад, що супроводжувалося стрімким розвитком низових соціальних ініціатив як реакції громадянського суспільства на кризу. Це зумовлює гостру потребу в системній трансформації нормативно-правової бази, яка має створювати гнучкі та прозорі юридичні механізми інституціоналізації надання соціальних послуг, прямого фінансування соціальної роботи та підтримки локальних соціальних ініціатив у межах територіальних громад. Мета роботи полягає в аналізі чинної нормативно-правової бази регулювання діяльності територіальних громад України для систематизації підтримки локальних соціальних ініціатив у межах територіальних громад. Наукова новизна. У дослідженні систематизовано багаторівневу ієрархію муніципального законодавства крізь призму потреб соціальної роботи з урахуванням новітніх змін 2024–2025 років. Простежено еволюцію організаційної структури органів місцевого самоврядування та доведено, що неврегульованість статусу громади як повноцінної юридичної особи публічного права створює суттєві інституційні бар’єри. Розкрито кадрові диспропорції фахівців із соціальної роботи між міськими та сільськими територіями під час реалізації соціального замовлення, громадського бюджету та цифрових ініціатив, зокрема платформи DREAM. Висновки. Фінансова автономія є базовою умовою реалізації муніципальних соціальних програм, проте вилучення локальних ресурсів у період війни вимагає нових компенсаторних інструментів. Для підвищення соціальної життєстійкості територій необхідно завершити муніципальну реформу: на законодавчому рівні остаточно вирішити проблему правосуб’єктності громад що дозволить інтегрувати громадські соціальні ініціативи у єдину систему надання соціальних послуг та гармонізувати вітчизняне законодавство з європейськими стандартами.

Discussion

More

Suggest a correction or report