Research indexJournal article
ТАНЗИМАТ ЯК ПЕРІОД МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСМАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ТУРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Юрт
5 Aug 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/D038AE49DOI10.70286/isu-05.08.2026.002
ТАНЗИМАТ ЯК ПЕРІОД МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСМАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ТУРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Юрт · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261105/D038AE49DOI10.70286/isu-05.08.2026.002
Free to read at the publisher
You can read the abstract here, or the full text at the publisher.
Abstract
ТАНЗИМАТ ЯК ПЕРІОД МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСМАНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ФОРМУВАННЯ НОВОЇ ТУРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Юрт Катерина Віталіївна викладач Кафедра кримськотатарської та східної філології Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Україна Поняття «Tanzimat» (укр.-«Танзимат») у буквальному значенні означає «упорядкування», «регулювання» або «реформи», тому цей термін також можна визначити як «структурну перебудову» чи «реорганізацію».Якщо розглядати Танзимат поза межами різних дискусійних оцінок, його можна трактувати як результат прагнення до західності або наслідування Заходу.До проголошення Танзиматського ферману в Османській державі цей термін уживався у значенні «порядок» і переважно стосувався реформ, здійснюваних у сфері військової організації та військової служби.Реформи доби Танзимату, на відміну від попередніх реформаторських ініціатив, суттєво відрізнялися за змістом, темпами реалізації та масштабами впливу.Запроваджені зміни не обмежилися лише межами свого часу, а справили значний вплив на наступні історичні періоди.Зокрема, рух Танзимату відіграв важливу роль як у проголошенні конституційних реформ, так і в процесі створення Турецької Республіки.Після свого утвердження поняття «Tanzimat» (укр.-Танзимат) набуло настільки вагомого значення, що почало визначати не лише сприйняття реформ після 1839 року, а й осмислення попереднього реформаторського досвіду Османської імперії.Саме тому цей термін став центральним поняттям політичного дискурсу османської модернізації XIX століття.[5, с.104].Важливу роль у започаткуванні цього модернізаційного курсу відіграв Мустафа Решид-Пашаодин із провідних представників османської реформаторської еліти, який вважав інтеграцію з Заходом необхідною умовою її розвитку, і належав до найвідоміших та найвпливовіших державних діячів свого часу.Мустафа Решид-паша вважав, що існуюча структура Османської держави не мала перспективи для майбутнього, а суспільство не могло самостійно здійснити цивілізаційне оновлення; на його думку, це могло відбутися лише завдяки волі султана.Саме тому він фактично підтримував тиск європейських держав на Османську імперію щодо проведення реформ [7, с.74].До Мустафи Решид-паші вже неодноразово здійснювалися спроби реформування держави, однак вони не дали очікуваних результатів.Зазвичай ці нововведення стосувалися лише окремих сфер, тоді як проблеми держави не