Research indexJournal article
ВІЗУАЛЬНІ КАРТКИ ДЛЯ УЧНІВ З РАС: УРОКИ ТА ГПД
Арбузова
Наша школа науково-практичні студії19 Aug 2026Open access
NobleIDark:/48914/w1/20261105/7A374F96DOI10.61339/2786-6947.2026.1(13).369581
ВІЗУАЛЬНІ КАРТКИ ДЛЯ УЧНІВ З РАС: УРОКИ ТА ГПД
Арбузова · Наша школа науково-практичні студії · 2026
NobleIDark:/48914/w1/20261105/7A374F96DOI10.61339/2786-6947.2026.1(13).369581
Abstract
У статті актуалізовано проблему пошуку ефективних дидактичних інструментів для навчання дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) у середовищі початкової школи в умовах реалізації засад Нової української школи (НУШ). Автор обґрунтовує ефективність використання системи візуальних карток як стратегічного інструменту подолання комунікативних бар»єрів на уроках української мови та читання вчителем та асистентом вчителя, а також використання в роботі вихователя подовженого дня для закріплення знань, отриманих на уроці. Наукова розвідка базується на аналізі нормативно-правової бази, зокрема Закону «Про освіту», щодо забезпечення права осіб з особливими освітніми потребами (ООП) на «розумне пристосування» та створення індивідуальної траєкторії розвитку. У роботі ґрунтовно проаналізовано специфіку когнітивного профілю та сприйняття навчального матеріалу дітьми з РАС, де візуалізація виступає не допоміжним, а основним каналом отримання та обробки інформації. Окрему увагу приділено концепції «візуального мислення», що дозволяє трансформувати абстрактні лінгвістичні поняття у зрозумілі графічні символи. Автор представляє практичні кейси авторських дидактичних схем, що включають використання поскладових текстових карток, ілюстративного матеріалу та карток із курсивним письмом. Описано поетапний алгоритм роботи: від семантизації нових слів та фразеологізмів через візуальні метафори до алгоритмізації процесу читання. Розглянуто метод «візуальної реконструкції» тексту, що сприяє розумінню граматичних конструкцій (прописна літера, розділові знаки, прийменники) за допомогою стабільних графічних опор. Особливий акцент зроблено на переході до каліграфічного переписування тексту в зошит, що стає можливим завдяки попередньому засвоєнню структури речення через маніпуляції з картками. Додатково висвітлено методичні рекомендації щодо дизайну дидактичних засобів: мінімізацію «візуального шуму», використання нейтрального тла та переваги матового ламінування для запобігання деструктивним відблискам. Зроблено висновок, що систематичне застосування візуальної підтримки не лише сприяє якісному засвоєнню мовного матеріалу, а й суттєво знижує рівень тривожності учнів, підвищуючи їхню автономність та мотивацію у навчальному процесі. Запропонована методика адаптує «лінійне» середовище під «просторове» сприйняття дитини, забезпечуючи реальну інклюзію.