У статті проаналізовано співвідношення просоціальної поведінки й альтруїзму в зарубіжній психологічній літературі на матеріалі 20 англомовних публікацій 1964-2026 років. Просоціальну поведінку розглянуто як широку категорію дій, що приносять користь іншим або здійснюються з таким наміром. Альтруїзм трактують через витрати особистих ресурсів, преференцію щодо добробуту іншого або мотивацію, кінцевою метою якої є його поліпшення. Психологічні пояснення допомоги, пов’язані з емпатією, регуляцією власного стану, моральним обов’язком, репутацією та поєднанням мотивів, зіставлено з еволюційно-біологічним і економічним підходами. Показано, що користь для іншого засвідчує просоціальний результат, але сама по собі не дає підстав визначати поведінку як альтруїстичну.